Ми маємо згадати і поховати кожного, – спікери Via Carpatia про польсько-українські ексгумації
Наше минуле не було досконалим, але воно має бути хорошим уроком. Якщо ми не разом, ми програємо
Про це народний депутат Микола Княжицький під час дискусійної панелі на Форумі Via Carpatia 2025.
“Наші стосунки мають розвиватися, виходячи з нашої зрілості та тих загроз, які бачимо зараз, але не усвідомлювали раніше”, – зазначив політик.
“Процес ексгумації (тіл польських громадян на території України та тіл українців на території Польщі, – ред) – християнський. Ми маємо згадати і поховати кожного, незалежно від того, яка політика була, і якими були причини їх загибелі, – наголосив Княжицький. – Такий християнський підхід нас об’єднує і покладає на нас велику відповідальність вибору між добром і злом”.
Депутат польського Сейму Павел Коваль теж торкнувся теми ексгумації: призупинення її на українській території створювало напруження в стосунках між країнами, яке піджвилювала ще й російська пропаганда.
“Зрозуміло, що зняття цієї проблеми стане викликом для Росії, і нам вдалося просунутися на цьому шляху. В двох місцях ексгумації вже проводяться, наступні заплановані.. Це важливий гуманістичний формат: напруження значно знизилось. Це ще не успіх, але ми близькі до нього”, – зазначив польський політик.
За словами Миколи Княжицького, наше минуле не було досконалим, але воно має бути хорошим уроком: ми перемагаємо, коли рухаємось спільно, спираючись на спільні цінностями.
“І якщо сьогодні хтось говорить “поляки знов виступають проти українців”, я впевнений, що більшість польського політичного класу цього не дозволить. Польський уряд усвідомлює як ніколи чітко, наскілько українсько-польська співпраця є важливою задля спільної безпеки”,- резюмував Княжицький.
Восьмий Форум Via Carpatia відбувся 28 листопада у Львові.
Велика загроза зараз — це російська дезінформація. Вона спрямована на те, щоб підірвати довіру й розсварити українців і поляків, – зазначила Олена Кондратюк, заступниця Голови Верховної Ради, на Форумі Via Carpatia 2025.
Польща була, є і буде нашим стратегічним партнером, росіяни хочуть нас розсварити, – Олена Кондратюк на форумі Via Carpatia 2025
Найбільша загроза зараз — це російська дезінформація. Вона спрямована на те, щоб підірвати довіру й розсварити українців і поляків
Про це розповіла Олена Кондратюк, заступниця Голови Верховної Ради України IX скликання, під час дискусії “Інтеграція України до ЄС. Роль і місце українсько-польських відносин у цьому процесі” в межах Форуму Via Carpatia 2025.
Вона нагадала про позицію Польщі під час повномасштабного вторгнення та подякувала від імені українського парламенту та народу. “Загальна допомога становить 5 мільярдів євро, з них 3,5 мільярда — це військова допомога. Це колосальні ресурси, які дозволили Україні вистояти і утримувати фронт у найтяжчі моменти. До того ж Польща стала справжнім військовим хабом, фактично воротами, через які надходить міжнародна допомога, і це критично важливо для нашої оборони”, – зазначила вона.
Також Олена Кондратюк навела данні соціологічних досліджень щодо ставлення поляків до вступу України в ЄС: 70% поляків підтримують розширення Європейського Союзу, понад 52% — за вступ України і Молдови. “Ключове — зберегти і посилювати позитивну динаміку. Польське суспільство бачить у розширенні ЄС не лише ціннісний, а й безпековий та економічний вимір”, – зауважила спікерка.
Серед найбільшої загрози стосункам між державами вона назвала російську дезінформацію, спрямовану на те, щоб підірвати довіру й розсварити українців і поляків: на початку листопада була важлива заява Генштабу Польщі, де чітко вказано, що РФ буде максимально використовувати дезінформацію, в тому числі, проти українців, щоб підірвати безпеку в Польщі.
“Ми повинні дуже уважно стежити за цими процесами, бо антиукраїнські настрої в Польщі означають і антиєвропейські настрої, що суперечить інтересам обох держав”, – прокоментувала Кондратюк.
“Сьогодні надзвичайно важливо зберігати й зміцнювати контакти на всіх рівнях — між парламентами, урядами, інституціями. Україно-польська асамблея, групи міжпарламентської дружби та спільні засідання дозволяють нам мати чіткий план дій і говорити навіть про складні питання, зокрема про історичну пам’ять. Завдяки нашій резолюції цей діалог відновлено: створено робочу групу, розпочато ексгумаційні й пошукові роботи, і це надзвичайно важливий процес примирення та взаємної поваги. Ми маємо робити все, щоб історичні теми не роз’єднували наші народи і не ставали інструментом політичних маніпуляцій”, – резюмувала віцеспікерка.
Восьмий Форум Via Carpatia відбувся 28 листопада у Львові.
Форум Via Carpatia започаткований у 2018 році. Він проходив щороку — у Верховині, Криворівні, Львові, Івано-Франківську або Києві. Ініціатор та засновник — народний депутат Микола Княжицький.
Організатори Via Carpatia 2025 – Громадська організація “Всеукраїнський демократичний форум”, Український католицький університет.
Україна в європейському контексті: у Львові відбувся восьмий Форум Via Carpatia
28 листопада у Львові відбувся Форум Via Carpatia. Захід, який щороку об’єднує українських та європейських інтелектуалів, науковців, громадських, політичних діячів, волонтерів, митців, освітян, проводиться вже увосьме.
“Ми проводимо форум в один із найважчих часів для нашого сьогодення і майбутнього… Росія розпочала і продовжує війну проти України, щоб переписати історію для відновлення своєї імперії. Мета Москви – це перекреслити наслідки розвалу СРСР і повернути Європу до 30-х років, коли світом правила сила, зокрема тоталітарних режимів. Сьогодні ми подискутуємо про те, як цьому запобігти, поговоримо про наші демократичні традиції… Наша мета, щоб Україна стала повноцінним членом ЄС, попри всі спроби цьому завадити”, – зазначив під час відкриття Микола Княжицький, голова підкомітету з питань культурної політики Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, народний депутат України, ініціатор Форуму.
Павел Коваль, голова комісії з міжнародних справ Сейму РП, у виступі на відкритті форуму наголосив на тому, що в польських інтересах розширення ЄС на Схід на західні Балкани. “Для цього є різні приводи – і стратегічні, і безпекові. Треба продемонструвати політичну волю побудови спільної Європи, щоб Україна якомога швидше увійшла в ЄС. І не припустити, щоб Росія блокувала розширення ЄС і НАТО”.
Він також нагадав слова Єжі Гедройца в контексті перспектив польсько-українських відносин, про те, що “Європа буде об”єднаною, одним організмом, зі спільним ринком, а старі конфлікти та конкуренція не матимуть значення”. “І я думаю, ми близькі до цьго”, – зауважив польський політик.
“Україна робить велику справу, творить легенду: українці на фронті знають, для чого вони там: бо вони кохають Вітчизну і впевнені, що вона є частиною Європи. І цього вже ніхто в України не відбере”, – резюмував Павел Коваль.
Тарас Добко, ректор Українського католицького університету, висловив занепокоєння щодо долі Центральної та Східної Європи та спільного діалогу через дії Угорщини і Словаччини.
“Роками історія приналежності України до Європи служила для нас альтернативою від російського впливу, підставою для нашої інтеграції в ширший європейський простір”, – зауважив він. А щодо польсько-європейських зазначив, що “якщо наші взаємини будуть дружніми, імперська Росія не має шансів”.
Цьогорічний форум розпочинається презентацією унікальної трилогії “Мистецтво можливого: демократ в епоху диктатур і тоталітаризму” під науковою редакцією професорки й історикині Олі Гнатюк.
Видання описує епоху міжвоєнного періоду ХХ століття через біографічну історію видатного українця Василя Мудрого, депутата та віцеспікера польського Сейму у 30-ті роки минулого століття, головного редактора газети “Діло”.
В панельній дискусії “Інтеграція України до ЄС. Роль і місце українсько-польських відносин у цьому процесі” візьме участь Олена Кондратюк, заступниця Голови Верховної Ради України IX скликання; Микола Княжицький, голова підкомітету з питань культурної політики Комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики, ініціатор Форуму; Павел Коваль, голова комісії з міжнародних справ Сейму РП, уповноважений уряду Польщі з питань відновлення України.
Традиційно на Форумі Via Carpatia оголосили лауреата цьогорічної премії імені Станіслава Вінценза “За гуманістичне служіння та внесок у розвиток регіонів”.
У минулі роки лауреатами Премії імені Станіслава Вінценза були: Мирослав Маринович, Іван Малкович, Леонід Фінберг, Петро Рихло, Юлія Паєвська “Тайра”, Йосиф Зісельс та Ростислав Держипільський.
Форум Via Carpatia започаткований у 2018 році. Він відбувається щороку — у Верховині, Криворівні, Львові, Івано-Франківську або Києві. Ініціатор та засновник — народний депутат Микола Княжицький.
Організатори Via Carpatia 2025 – Громадська організація “Всеукраїнський демократичний форум”, Український католицький університет.
Інтеграція України до ЄС. Роль і місце українсько-польських відносин у цьому процесі – панельна дискусія на форумі Via Carpatia 2025
Дискусія про роль і місце українсько-польських взаємин у процесі інтеграції України до ЄС відбудеться в межах восьмого Міжнародного Форуму Центральної та Східної Європи Via Carpatia 2025
Модератор о. Богдан Прах. Участь візьмуть:
Олена Кондратюк, заступниця Голови Верховної Ради України IX скликання;
Микола Княжицький, голова підкомітету з питань культурної політики Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, народний депутат України, ініціатор Форуму;
Павел Коваль – голова комісії з міжнародних справ Сейму РП (ТВС)
Павел Cьліз – голова комісії справедливості та прав людини Сейму РП (ТВС)
Пам’ять, що зцілює- це основа європейської ідентичності, партнерство – чинник стійкості Європи, демократія – відповідь на сучасні авторитарні загрози. Мета Форуму – об’єднувати інтелектуалів та суспільства навколо розбудови вільного майбутнього Центральної та Східної Європи.
Розпочнеться “Via Carpatia 2025” о 13:15 презентацією трилогії про видатного українця Василя Мудрого “Мистецтво можливого: демократ в епоху диктатур і тоталітаризму”. Наукова редакторка Оля Гнатюк. Видавництво УКУ, 2025.
Завершиться Форум відзначенням лауреата цьогорічної премії імені Станіслава Вінценза “За гуманістичне служіння та розвиток регіонів”.
Більше інформації на сайті Форуму: https://www.viacarpatia.org/
Місце проведення та детальну програму заходу повідомимо зареєстрованим учасникам.
Форма для реєстрації відвідувачів тут
Форма реєстрації ЗМІ тут
Міжнародний Форум Via Carpatia 2025 стартує презентацією унікального видання
Відкриттям і першою подією цьогорічного Міжнародного форуму Центральної та Східної Європи “Via Carpatia 2025” стане презентація унікальної документальної трилогії: «Мистецтво можливого: демократ в епоху диктатур і тоталітаризму». Масштабне видання, присвячене постаті видатного українця Василя Мудрого.
Василь Мудрий (1893–1966) – один із ключових діячів українського політичного та громадського життя міжвоєнної доби, депутат і віце-спікер польського сейму. Відомий як головний редактор газети «Діло» та співзасновник і голова УНДО.
Трилогія розкриває його спадщину за трьома напрямами публічної діяльності – журналістською, політичною та громадською. Видання логічно об’єднує сотні журналістських матеріалів, програмних документів, виступів, спогадів, світлин і дослідницьких коментарів.
Це десята книга серії «Україна. Європа: 1921–1939», підготовлена під науковою редакцією Олі Гнатюк і видана видавництвом УКУ.
Книга адресована історикам, дослідникам міжвоєнного періоду та всім, хто цікавиться українською інтелектуальною історією ХХ століття.
Відкрийте для себе постать Василя Мудрого та його ідеї – приходьте на восьмий форум Via Carpatia!
28 листопада, Львів.
Локацію повідомимо зареєстрованим учасникам
Форма для реєстрації відвідувачів
тут.
Форма для реєстрації ЗМІ
тут.Міжнародний форум Via Carpatia – ввосьме в Україні !
28 листопада Львів стане центром інтелектуальної європейської дискусії в межах Міжнародного форуму Центральної та Східної Європи Via Carpatia 2025. Восьмий Форум Via Carpatia вкотре об’єднає українських та європейських інтелектуалів, науковців, громадських, політичних діячів, волонтерів, митців, освітян, аби засвідчити, що українська культура є невіддільною частиною європейського простору.
Особливими подіями Форуму стануть:
Презентація видання «Василь Мудрий. Мистецтво можливого: демократ в епоху диктатур і тоталітаризму: у 3 кн.». Науковий редактор Оля Гнатюк. Видавництво УКУ, 2025.
Панельна дискусія «Інтеграція України до ЄС. Роль і місце українсько-польських відносин у цьому процесі».
Завершиться міжнародний форум церемонією вручення щорічної Премії за гуманістичне служіння імені Станіслава Вінценза.
Via Carpatia започаткована у 2018 році. Форуми відбувалися у Верховині, Криворівні, Львові, Івано-Франківську, а минулорічний – у Києві. Ініціатор Форуму – засновник ГО “Всеукраїнський демократичний форум”, народний депутат Микола Княжицький.
Пам’ять, що зцілює – це основа європейської ідентичності, партнерство – чинник стійкості Європи, демократія – відповідь на сучасні авторитарні загрози. Мета Форуму – об’єднувати інтелектуалів та суспільства навколо розбудови вільного майбутнього Центральної та Східної Європи.
Форум засвідчує, що українська культура й демократична традиція є невіддільною частиною європейського простору. Переосмислення ідей Василя Мудрого, дискусії про українсько-польську співпрацю та шлях України до ЄС формують вектор спільного протистояння загрозам у сучасному світі. Премія імені Станіслава Вінценза утверджує цінність гуманістичного служіння та розвитку регіонів.
Для участі у Форумі просимо зареєструватися.
Локацію та програму повідомимо листом акредитованим учасникам та представникам медіа.
Форма для акредитації медіа.
Реєстраційна форма для учасників форуму.
Більше інформації на сайті Форуму viacarpatia.org
Організатори восьмого Міжнародного Форуму Центральної та Східної Європи «Via Carpatia 2025»: Громадська організація «Всеукраїнський демократичний форум», Український католицький університет
Інформаційні партнери :
телеканал Еспресо
радіо FM Галичина
“На високій полонині”: як Станіслав Вінценз змінив уявлення світу про Гуцульщину
30 листопада виповнюється 137 річниця від дня народження Станіслава Вінценза. Польський письменник, філософ, есеїст і культуролог народився 1888 року у Карпатському краї. Село Криворівня сформувало його сприйняття світу і дало опору для творчості. Своїми дослідженнями, спогадами, творами він назавжди вписав Гуцульщину в карту європейської культури.
Майбутній літописець Гуцульщини провів дитинство серед гір у селі своєї матері Криворівні. Хлопчика із шляхетського роду доглядала гуцулка, він уважно слухав її пісні, оповідки пастухів, запам’ятовував коломийки, прислів’я, приказки. Станіслав спостерігав як люди живуть “на висоті”, в гармонії з природою, не підкорюючи її, а пристосовуючись до її ритму. Саме цей світ він згодом відтворив у своїй епопеї – «На високій полонині». Чотири томи твору охоплюють десятиліття життя гуцулів.
Автор писав: “Це було життя, яке ані гір, ані пущ полонин не пристосувало під себе, лиш саме до них розумно пристосувалося”.
Навчався Станіслав у гімназіях в Коломиї та у Стрию. Згодом у львівському та віденському університетах вивчав право, біологію, психологію, філософію, санскрит, знав 14 мов. Головний твір свого життя – видання про Гуцульщину “На високій полонині” почав писати у 1930 році.
Велику частину свого життя Станіслав Вінценз провів у еміграції – в Угорщині, Франції, Швейцарії. Та навіть далеко від Карпат він продовжував про них писати. Так кожен том завершувався в різних країнах у різні роки:
“Правда старовіку”, Варшава, 1936
“Нові часи. Звада”, Лондон, 1970
“Нові часи. Листи з неба”, Лондон, 1974
“Барвінковий вінок”, Лондон, 1979
Чотрилогія стала справжньою енциклопедією гуцульського життя, культурологічним свідченням, у якому поєднано: пісні, звичаї, легенди, молитви, притчі. Книги Станіслава Вінценза – це спроба віднайти і вберегти моральний і духовний код народу. Цінна для історії інформація, фольклор могли б зникнути безслідно, якби він не зафіксував все професійно для майбутнього.
Завдяки Станіславу Вінцензу Гуцульщина стала відомою Європі.
Про неї заговорили у Варшаві, Парижі, Відні. Вже після появи першого тому європейські читачі дізналися, що Гуцульщина це не віддалений край, а місце унікальної культури в якій людина живе в гармонії з природою.
У горах поруч жили українці, поляки, євреї. І Вінценз змалку бачив це мирне співжиття, взаємну толерантність. Цей досвід став основою його гуманістичного світогляду. У складні часи, під час Другої світової війни письменник рятував євреїв, переховував людей від переслідувань. За це згодом Ізраїль удостоїв його почесного звання “Праведник народів світу”.
Книги Станіслава Вінценза стали інтелектуальним і духовним зв’язком між польською та українською культурами, між минулим і сучасним, пам’яттю і майбутнім.
Для вшанування пам’яті провідного вченого й письменника Станіслава Вінценза у 2018 році в Україні засновано премію за “Гуманістичне служіння та внесок у розвиток регіонів”.
Щорічно премію Станіслава Вінценза вручають під час Міжнародного форуму Східної та Центральної Європи “Via Carpatia”.
Першим лауреатом української премії ім.Станіслава Вінценза став член-засновник Української Гельсінської групи, організатор амністерського руху в Україні, віце-ректор Українського Католицького Університету у Львові Мирослав Маринович.
Відзнаки також отримали:
2019 – Іван Малкович, поет і видавець
2020 – Леонід Фінберг, дослідник культури, директор Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства, головний редактор видавництва “Дух і Літера”
2021 – Петро Рихло, літературознавець, есеїст, перекладач та член Українського ПЕН
2022 – Юлія Паєвська “Тайра”
2023 – Йосиф Зісельс, громадський діяч та дисидент єврейського походження
2024 – Ростислав Держипільський, режисер, актор, народний артист України, генеральний директор — художній керівник Івано-Франківського національного драмтеатру.
У 2025 році Міжнародний форум Центральної та Східної Європи “Via Carpatia” відбудеться вкінці листопада. Ім’я лауреата року буде офіційно оголошено після рішення капітули премії.
Дипломатія єднає: у Львові міжнародним форумом відзначили 95-ту річницю дипломатичної школи ЛНУ
Про підтримку держави дипломатичними зусиллями на всіх можливих рівнях йшлося під час дискусій Першого львівського форуму дипломатії.
Міжнародні зустрічі організовано з нагоди 95-ї річниці дипломатичної школи Львівського національного університету ім .Івана Франка. Серед випускників університету чимало відомих дипломатів, депутатів, науковців, державних діячів. На ювілейну зустріч зібралися випускники та студенти факультету міжнародних відносин, а також гості – дипломати із Республіки Польщі, онлайн приєдналися посли України із Чехії, Боснії та Герцоговини, Кенії.
Засновник Громадської організації «Всеукраїнський демократичний форум» народний депутат Микола Княжицький також навчався на факультеті міжнародного права і бізнесу Львівського національного університету ім. Івана Франка. У Верховний Раді України Княжицький є співголовою депутатської групи з міжпарламентських зв’язків із Республікою Польща, учасником груп міжпарламентських зв’язків із Францією та Литвою. У своєму виступі на форумі він зокрема наголосив, що синергія парламентської і дипломатичної діяльності надзвичайно важлива в теперішній час.
«Парламентська дипломатія – це спілкування між суспільствами. Парламентарі у всіх державах є найближчими до людей і в постійному контакті з ними. Основна роль такої дипломатії – переконувати колег із різних парламентів, щоб вони доносили інформацію про Україну до людей у своїх країнах», – пояснив Княжицький.
За його словами, наша держава має дбати про українців які тимчасово, через війну, виїхали за кордон, захищати їх.
«Ми вдячні польському суспільству за те, що прийняли українських біженців. Але ми не можемо не турбуватися через антиукраїнські гасла, які лунають від ультраправих політиків, щоб зашкодити нашим стосункам. Тому слід багато дипломатично працювати спільно з польськими політиками, а також з чеськими політиками і так у кожній країні. Потрібно залучати культурні, громадські організації, діаспору, бо вони є нашими амбасадорами там. Маємо зробити так, щоб Україну підтримували і щоб ми спільно перемогли нашого спільного ворога», – підсумував Микола Княжицький.
Присутні на заході народні депутати Галина Васильченко, Софія Федина, Ростислав Тістик також розповіли про свою діяльність у міжпарламентських групах, які після повномасштабного вторгнення активізували міжнародну роботу. Це офіційні делегації, виступи українських депутатів за кордоном, а головне – єдина позиція щодо відстоювання інтересів України, не залежно від фракцій та політичних партій.
«Спонукати міжнародну спільноту, щоб необхідні для захисту України рішення приймалися раніше», – закликав дипломатів заступник міністра закордонних справ Олександр Міщенко.
«Озброєння армії, допомога населенню – це завдання дипломатії нинішнього часу. Запалити у партнерів відчуття, що наша спільна ціль боронити демократичні цінності. Ми всі разом працюємо на перемогу», – зазначив заступник міністра.
За підсумками форуму підписано Львівську декларацію основоположних принципів сучасної дипломатії.
Як наголосив декан факультету міжнародних відносин Львівського національного університету ім. Івана Франка Маркіян Мальський – на Форумі дипломатії задекларували спільний документ, як орієнтир для майбутньої співпраці. А принципи, зазначені у декларації є основоположними для нового світового ладу, для миру, справедливості, безпеки у світі.
Форум відбувся вперше, але надалі періодично буде проводитися в університеті.
EdTech досвід: цифрові інструменти змінюють учня, вчителя, школу, державу
Освітні технології – це не лише сучасні онлайн платформи, програми чи інструменти, що роблять навчання цікавішим і доступним для всіх. Це ще й глибока зміна традиційних методів викладання: від переходу на цифрові підручники й онлайн-курси до використання інтерактивних відео, мобільних додатків і систем управління класом.
Світові університети зараз дуже активно впроваджують інновації. Оксфорд став першим у Великій Британії закладом освіти, який відкрив доступ до спеціалізованої освітньої версії ChatGPT Edu для студентів і викладачів. Спеціалізовану програму рік тестували із кількома сотнями учасників. Гарвард і Стенфорд інвестують мільйони у стартапи, що змінюють освітній процес, і запускають власні інкубатори для студентів, які створюють інноваційні продукти.
Цифрова трансформація освіти можлива і на рівні державної політики. Яскравий приклад – Тайвань, одна з передових країн у сфері цифрового навчання. Тут планують створити повний ланцюг електронної освіти – від початкової школи до навчання впродовж усього життя. Міністерство освіти Тайваню запустило масштабний «Digital Learning Enhancement Plan» для учнів 1–12 класів. За цим планом кожен школяр отримує планшет, а школи – стабільний інтернет. Серед цілей: розповсюдження мобільних пристроїв серед учнів, зменшення друкованих підручників, полегшення ваги шкільних портфелів. Програма на 2022–2025 роки передбачала фінансування у розмірі 672 млн дол. та залучення постачальників освітніх рішень із США. І, як вже показали дослідження, використання цифрових платформ суттєво підвищує якість навчання.
До 2030 року міністерство освіти Тайваню ставить амбітну мету – щоб усі школярі через цифрові інструменти однаково добре оволоділи англійською та мандаринською мовами. Крім того, уряд заохочує проекти у форматі державно-приватного партнерства для створення цифрового контенту, розвиває альянс університетів для проведення курсів зі штучного інтелекту для школярів. Генеративний ШІ вже інтегровано у «Тайванську адаптивну навчальну платформу» (TALP), яка стане доступною для всіх вчителів та учнів.
“Дізнавшись про освітні підходи Тайваню, нам було важливо хоч частково перенести цей досвід в Україну. Тому запропонували нашим тайванським партнерам підтримати українську шкільну освіту”, – розповіла голова правління ГО “Всеукраїнський демократичний форум” Ірина Гандзюк. Так виникла ідея освітнього благодійного проекту “Leave no one behind partnership”, реалізованого громадською організацією впродовж 2024-2025 років.
За словами Ірини Гандзюк, успішним елементом модернізації тайванської освіти виявилося поєднання принципу «кожен учень має планшет» з інтегрованими хмарними платформами та штучним інтелектом. Крім того, синергія держави, приватного сектору й освітніх інституцій Тайваню дозволила створити ефективні форми навчання, які відповідають викликам цифрової епохи.
“Ми також звернулися до кращих українських викладачів сфери ІТ, щоб вони підвищили кваліфікацію шкільних вчителів інформатики. Саме в УКУ сформували першу, абсолютно унікальну програму для педагогів “Code&Create”. Через рік ми вже маємо 33 вчителів – фіналістів інноваційного навчання.
Програма виправдала очікування і ми хочемо її продовжувати. Крім того, 1248 ноутбуків ми передали у школи. Це поки ще не про “планшет для кожного учня”, але нам за рік вдалося облаштували 96 кабінетів інформатики у школах Львівської, Івано-Франківської та Полтавської областей. І на сьогодні це вагома допомога нашій державі та освіті”, – пояснює Ірина Гаддзюк.
У межах проекту “Leave No One Behind Partnership” учні старших класів навчалися інноваційно мислити та генерувати бізнес ідеї. Заняття відбувалися у школах, під менторством викладачів та студентів УКУ. Це знову ж досвід, запозичений у міжнародних партнерів.
Так під час пандемії, у Тайвані, реалізували проєкт «Digital Learning Companion», у межах якого студенти університетів наставляли онлайн учнів шкіл. Це допомогло покращити засвоєння матеріалу, забезпечило соціальну підтримку й розвинуло у школярів та студентів нові навички відповідальності й комунікації.
“Досвід і можливості Тайваню вже допомогли 96 українським школам. Але сподіваємося на продовження співпраці, щоб охопити ще більше дітей і вчителів. Українська освіта потребує сучасних інструментів і підходів, і такі партнерства доводять: навіть у найскладніших умовах ми можемо рухатися вперед, відкривати нові можливості для учнів та робити нашу країну конкурентною у світі”, – сказав ініціатор проєкту “Leave no one behind Partnership” Микола Княжицький.
Освітні технології стають невід’ємною частиною українських шкіл і відкривають нові можливості для дітей і вчителів.
Українсько-польський діалог на форумі «Via Carpatia 2024»: рік потому тези ще актуальніші
Торік у листопаді в Києві ГО “Всеукраїнський демократичний форум” організувала масштабний міжнародний форум “Via Carpatia-2024”. У форматі “Українсько-польської зустрічі” захід об’єднав політиків, дипломатів, експертів обох держав. Учасники обговорювали можливі спільні рішення у сферах безпеки, оборони, економіки, культури. Тези сказані на форумі, через рік, зараз звучать як стратегічно невідкладні.
“Наш спільний пріоритет — оборона Європи”, — підкреслив Надзвичайний і Повноважний Посол України в Польщі Василь Боднар. Депутат Сейму Республіки Польща Марцін Босацький наголошував, на спільних інтересах України та Польщі: “Якщо Україна буде вільною, самодостатньою, у складі ЄС і НАТО, то й Польща буде більш безпечною та розвинутою”.
Ініціаторами зустрічі торік виступили співголови міжпарламентських груп — депутати Верховної Ради України Микола Княжицький та Артем Ковальов, а також голова польсько-української парламентської групи Марцін Босацький.
Помітною подією форуму стала презентація ініціативи Консорціуму оборонної інформації, спрямованої на формування експертного середовища для потреб оборони. Її підтримали “Всеукраїнський демократичний форум” та телеканал “Еспресо”.
“Нашим завданням було зробити надзвичайно сильний експертний пул, який би працював для потреб української оборони та української держави”, – пояснив ідею консорціуму засновник ГО “Всеукраїнський демократичний форум” Микола Княжицький.
“Старі історії, які колись нас розділяли, сьогодні слід залишити історикам та усунути з порядку денного”, – закликав суспільства обох держав директор і головний редактор TVP World Міхал Бронятовський.
Сьогодні, коли Росія продовжує цинічну військову агресію, атаки дронів уже зачіпають територію Польщі – тези форуму набувають ще більшої ваги.
“Польща підтримує Україну логістично, матеріально, боєприпасами. Загальна вартість військової допомоги, наданої сусідньою державою від початку повномасштабного вторгнення, станом на 2024 рік сягнула приблизно 4,5 млрд євро. Оборонні компанії обох країн інтегрують нові технології, узгоджують виробничі процеси та спільні оборонні дії. Саме завдяки такій співпраці Україна і Польща стають сильнішими. Завдання щорічних міжнародних зустрічей на форумі — створювати простір для нових тем і напрямів взаємодії, які поглиблять партнерство», – наголошує голова правління ГО «Всеукраїнський демократичний форум Ірина Гандзюк”.
Події цього тижня лише підтвердили: питання безпеки Польщі, України та всієї Східної Європи нерозривно пов’язані. Саме тому досвід і домовленості, напрацьовані у межах “Via Carpatia 2024”, застосовуються для організації та проведення наступних важливих зустрічей і співробітництва діячів обох держав.
Форум “Via Carpatia” – 2024 відбувався у Києві у листопаді минулого року, на захід акредитувалося близько сотні засобів масової інформації, з нами працювали українські та закордонні журналісти. Відео трансляція панелей форуму відбувалася в ефірі телеканалів “Еспресо” та “TVP World”.
Про проведення наступних заходів повідомимо інформаційних ресурсах організації.
