З 10 жовтня стартував Суботній політклуб за підтримки Посольства США в Україні

З 10 жовтня стартував Суботній політклуб за підтримки Посольства США в Україні.

Програма “Суботній політклуб” з ведучим Віталієм Портниковим присвячена діяльності державних органів та війні Росією проти України.

Ви можете вже подивитись програми за жовтень за посиланнями нижче:

Програма 1

Дата програми: 14.10 – повтор 15.10 о 21.30

суб 1

Опис:

Віталій Портников у Суботньому політклубі. Не можна дати можливість диктаторам створити умови для страшного конфлікту – Третьої світової. Третя світова війна почнеться, коли в конфлікті прийматимуть участь більше ніж дві сторони. Детальніше у Суботньому політклубі з Віталієм Портниковим та Василем Зимою.

Програма 2

Дата програми: 22.10 – повтор 23.10 о 21.30

Назва: Портников: коли ЗАКІНЧИТЬСЯ війна? Росія ВТЯГНЕТЬСЯ в новий конфлікт | Суботній політклуб

суб 2

Опис: Віталій Портников у програмі Суботній політклуб. Найгірший варіант для України – перехід до війни низької інтенсивності. Якщо війна не завершиться миром у наступному році – нас чекає війна низької інтенсивності. Росія немає ресурсів для ведення декількох конфліктів одночасно. Диктатура змушена постійно втягуватись у нові конфлікти – це запорука існування. Тому в найближчі роки ми спостерігатимемо участь росії у нових конфліктах. Віталій Портников та Леся Вакулюк у програмі Суботній політклуб на телеканалі Еспресо.

Програма 3

Дата програми: 28.10 – повтор 29.10 о 21.30

суб 3

Опис:

КИТАЙ та США співпрацюватимуть? ☢️ПУТІН ВИХВАЛЯЄТЬСЯ ядерною зброєю💀 І Суботній Політклуб. В етері телеканалу Еспресо ведучий Віталій Портников та Христина Яцків. РФ імітувала масований ядерний удар: чи варто світу хвилюватися. Хмельницька АЕС під ударом Росії: чи стануть атомні станції ціллю Москви. Росіяни знову гатять “Іскандерами”: над Дніпропетровщиною збили три таких ракети. Росіяни наступають на Авдіївку: чи варто ЗСУ готуватися до затяжних боїв. Не відкидають тіней: навіщо росіяни намалювали МіГ-31 на авіабазі в Криму. Україна перетворила американські ракети для F-16 на “саморобну ППО” – FT. Небачені інвестиції: ЦРУ з 2014-го співпрацює з СБУ та ГУР — стаття WP.

Гості програми:

Гість, Ігор Айзенберг – професор Нью-Йоркського університету; Михайло Якубович – сходознавець;

Гість, Михайло Самусь – військовий експерт, директор New Geopolitics Research Network, заступник директора з міжнародних питань Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння; 

Програма 4
Дата програми: 11.11, – повтор 12.11 о 21.30

суб 4

Опис:
Портников: Зустріч в Астані – ЛЯПАС Путіну / росія ВТРАЧАЄ вплив | Суботній політклуб. В етері телеканалу Еспресо ведучий Віталій Портников та Христина Яцків.

 

dos logo light

Проект впроваджується громадською організацією “Всеукраїнський демократичний форум” за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні

  

Демфорум уклав Меморандум про співпрацю з Тайванем задля розвитку цифрових навичок українських школярів

14 листопада 2023 року голова правління ГО “Всеукраїнський демократичний форум” Ярина Ясиневич підписала Меморандум про співпрацю з Ministry of Foreign Affairs, ROC (Taiwan). Подія відбулася на Міжнародній виставці та конференції ReBuild Ukraine Powered by energy у Варшаві (Польща).

Всеукраїнський демократичний форум буде реалізовувати проєкт Leave No One Behind Partnership (Партнерство «Ніхто не залишиться осторонь») задля посилення стійкості українського суспільства та сприяння підприємництву шляхом підвищення кваліфікації в галузі інформатики та інновацій для учнів, вчителів, батьків та інших членів громади.

401561737 10224225393879143 5545597950922830506 n

Проєкт буде втілюватися завдяки співпраці ROC (Taiwan) Ministry of Foreign Affair, ГО “Всеукраїнський демократичний форум”, Acer Україна, Український католицький університет, Junior Achievement Lithuania, та за сприяння народного депутата України Миколи Княжицького.

Термін реалізації проєкту: грудень 2023 – грудень 2024.
Регіони реалізації проєкту: Львівська, Івано-Франківська та Полтавська області.

 401665703 10224225392479108 3854152709571929684 n

Ministry of Foreign Affairs, ROC (Taiwan)
Урядова організація Тайваню. Основною метою міністерства є сприяння, розширення та ведення двосторонніх закордонних відносин з іншими державами.

ReBuild Ukraine
ReBuild Ukraine Powered by energy — онлайн платформа для проєктів відновлення, матеріалів, технологій, обладнання, інвестицій необхідних для відновлення зруйнованої війною економіки України з акцентом на інфраструктуру, промисловість, енергетику та житло.

Дайджест про дитячих авторів, що пишуть для дітей про війну і їхні твори

Дайджест підготовлено в рамках проєкту Літературно-мистецька зустріч “Слово у війні”, який втілюється ГО “Верховина – квітка Карпат” спільно із ГО “Всеукраїнський демократичний форум”, Львівською обласною бібліотекою для юнацтва ім. Романа Іваничука за фінансової підтримки Українського інституту книги.

нікуліна

Анастасія Нікуліна
Народилася у Львові. Пише книжки різних жанрів для широкої аудиторії. Анастасія Нікуліна є співавторкою з Олегом Бакуліним гостросоціальної драми «Все буде добре», психологічного трилера «Більше нікому». Гостросоціальна психологічна драма «Сіль для моря, або Білий Кит» екранізована у 2021 році. Також авторка написала молодіжний екстремальний роман «Зграя», романтичне міфологічне фентезі «Завірюха» та пригодницьку історію для дітей «Викрадачі снігу». Роман «Зграя» увійшов до короткого списку премії «Книга року BBC-2018» та переміг у премії «Еспресо. Вибір читачів 2019». А пригодницький роман «Я іду шукати» став «Книгою року-2022». Анастасія з початком повномасштабного вторгнення очолила службу громадського порядку великого волонтерського центру, потім налагодила потужну інформаційну кампанію щодо підтримки України у Німеччині. Анастасія активно перекладає англійською важливі меседжі української молоді, щоб друкувати їх у іноземних соціальних медіа і електронних ресурсах. Свої досвіди проживання викликів у тилу Анастасія втілила у книгу, ілюстровану плакатами Олександра Грекова, яка допомагає підліткам знайти ґрунт під ногами . У книзі «Відбій повітряної тривоги» багато молодіжного «стьобу», сарказму щодо росіян, які скоюють воєнні злочини в Україні. Зараз Анастасія знайомить дорослих дітей з уривками майбутньої книги з умовною назвою «Історії бананової вулиці», яка оповідатиме про життя в укритті її будинку, де лежанки утеплялись коробками з-під бананів. Учасники зустрічей з авторкою розказують свої досвіди перебування в укритті і деякі сюжети можуть опинитись в майбутній книзі Анастасії Нікуліної

корній

Дара Корній
Мирослава Замойська, відома дослідниця української міфології, письменниця в жанрі фентезі. Народилася на Волині, мати та дружина воїнів які захищають нашу землю від загарбників. Твори рясно просякнуті військовою темою та сучасними проблемами національного становлення. На сьогодні авторка понад двох десятків книжок, сім з яких – для дітей.
Дара Корній писала спочатку для дитячої авдиторії, для журналів «Ангелятко», «Ангеляткова наука», та для підлітків у журналі «Однокласник», згодом написала не один роман для дорослої авдиторії, не покидала творити казку для малят. Лауреатка третьої премії «Коронації слова» за роман «Гонихмарник»
Натхненням для написання власних творів авторка називає свою доньку, яка читала закордонне фентезі, а Дара, цікавиться українською міфологією, віруваннями і народними казками розуміла, що можна написати не менш захопливе фентезі засноване на українському грунті.
Творчість Дари Корній вивчають у рамках української літератури, програма 6 класу.
Останні дилогія – «Пригоди Змія Багатоголового. Діти Сонцівни й молодильні яблука» 2021.та «Пригоди Змія Багатоголового. Білі перли для Білої Королеви» – 2023. Цей фантастичний світ драконів та жар птиць авторка персоніфікує, за традицією українського фольклору. І у цьому царстві присутні наші будні та проблеми, які вдало занурюють дітей у тяжкі миті боротьби за незалежність, У ситуації коли народжується чи відроджується нація, держава та віра у добро та правду. Письменниця акцентує, що любов та повага понад усе, що є дуже на часі. Делікатно засобами літератури вводить читачів у складне доросле життя.
Після повномасштабного вторгнення авторка активно проводить читання для маленьких читачів-переселенців та їх батьків, залучена до волонтерства у Львівській обласній бібліотеці для юнацтва ім. Романа Іваничука..

ніцой

Лариса Ніцой
Мешкає в Києві. Авторка 20 книжок для дітей. Книга «Незламні мураші» увійшла в книгу рекордів України з наймасовішого читання українськими дітьми, а також їй присуджена Премія кабінету міністрів України ім. Лесі Українки. Мураші – історія незламності для найменших. В цій книзі стільки причин дитині проводити паралелі зі звитягою Українського війська, що не потрібні якісь інші напучувальні методики виховання малих патріотів. Книга «Навіщо песикові гавкати» стала у 2021 році соціальною книгою року і отримала премію Національної спілки письменників України ім. Платона Воронька. Книга «Зомба» стала лавреаткою премії в галузі соціальної прози «Гілка каштану». Ці книги у часі воєнних дій – додаткове джерело терапувати своїх дітей самими батьками. Складні теми втрат описуються тими мовними ресурсами, які гартують серденько дитяче і дають відчуття, що неминуче, хоч і невідворотнє, все ж завжди є продовження дороги. Лауреатка та дипломантка міжнародної літературної премії «Коронація слова». Голова громадської організації «Український простір». Амбасадорка української мови.

кічура

Леся Кічура
Казкарка і журналістка, одна з найвпізнаваніших дітками казкарок, кандидатка наук із соціальних комунікацій та провідна редакторка театру ім. Марії Заньковецької (м. Львів). Лауреатка премії ім. Н. Забіли за твори для дітей (2020 р.) Узимку 2017 року заснувала авторський соціально-книжковий проєкт «Добрі мамині казки». Видала дев’ять казкових збірок. 2023-го літа «Добрі мамині казки. Найкращі» посіли перше місце в конкурсі від Львівської ОДА «Книжкова Львівщині У рамках проекту було здійснено важливу соціальну місію – чотири перші збірки авторки було видано шрифтом Брайля. Задля промоції соціального проекту «Добрі мамині казки» авторка влаштовує творчі зустрічі для малечі у школах та бібліотеках. Книги пані Лесі, без перебільшення, «живуть» на всіх континентах. Але нам надцінно, що Леся Кічура опікується в памʼять про побратима по перу Володимира Вакуленка бібліотеками Харківщини, які визволили з окупації. Унікальними є «живі» презентації авторки. На них завжди присутні діти, які втратили… Втратили дім, рідних, малу батьківщину. Їх присутність – не лише вияв турботи і уваги авторки, а й можливість «огорнути» словом, бо «Добрі казки» є рекомендовані для бібліотерапевтичних занять!

відута 

Любов Відута
Народилася у Львові. Перша книжка “Працьовита бджілка” вийшла 2008 року. У творчому доробку понад 20 книжок, в основному для дітей і підлітків. У 2012 році побачили світ збірки поезій “В країні несполоханого щастя” та “Вітрила простору”. Має відзнаку “Золотий письменник України”. У 2017 році була переможцем у номінації фентезі від “Коронації слова” за роман “Ловці думок”. У 2020 році відзнаки “Коронації слова” отримали романи “За вкраденим часом” і “Бальні танці або Хлопець для Марти”. Цікавою є серія “Розвиваємо логіку” для дошкільнят. У доробку авторки є “Абетка” та багато інших розвивально-розважальних книжок для наймолодших читачів. З початком повномасштабного вторгнення авторка долучилася до волонтерства, пізніше стала учасником читань «НеЗамасковані» для ВПО та волонтерів у Львівській обласній бібліотеці для юнацтва ім. Романа Іваничука. Постійна учасниця Книжкової толоки ім. Любові Хомчак, терапевтичних читань для маленьких переселенців та їх батьків.

людкевич

Марія Людкевич
Українська письменниця. Народилася 1948 року на Івано-Франківщині. Закінчила Коломийське педучилище та Львівський державний університет ім. Івана Франка. Працювала вчителькою молодших класів, журналістом газети «Молода Галичина», редактором львівської газети «Галицьке юнацтво». У творчому доробку понад 50 книжок, 30 з яких – для дітей. Лауреатка Міжнародної літературної премії ім. Дмитра Нитченка, літературної премії «Благовіст», премії ім. Ірини Вільде, Державної літературної премії ім. Лесі Українки, Обласної літературної премії ім. Богдана Лепкого. Авторська самореалізація не завадила створити і розвинути особливо амбітний проєкт – літературну студію «Джерельце» На заняттях діти вчаться майстерності писати вірші та художні твори, читають свої тексти, обговорюють, висловлюють побажання і зауваження щодо написаного товаришами. Марія Йосипівна дуже тактовно і ненав’язливо висловлює свої критичні думки. Випускниками студії є люди, які нині творять літературу і багато з них – виборює нам Свободу на фронті. «Джерельце» святкує 35-річчя і зараз, як ніколи, Марія Людкевич розуміє і втілює практики терапії словом і письмом. Студії покликані спонукати дітей проговорювати важкі ситуації, повʼязані з війною. Авторський воркшоп «Як вирости письменником», зокрема, і навчає терапевтичному письму. І ставить амбітні плани для учасників-дітей – навчитись вербально висловлювати кожне з свої почуттів і планів.

тріщ

Наталя Тріщ
Народилася 1970 року на Львівщині. З 9 років почала писати вірші. Перша збірка віршів «Білі Бджоли» вийшла друком у 1999 році. Згодом побачили світ книжечки – «У царстві Зеленого Пана» (2001) — збірка загадок, віршів, скоромовок та шарад, «Чому зебра смугаста» (2003) — ігрова збірка для дітей, «Вересень-школярик» (2005) — збірка віршів для дітей, «Цвітопад» (2010) — поетична збірка. Була переможцем поетичного конкурсу у межах просвітницького проекту «Перша книжка для малятка» (2019р.), лауреатом VI Всеукраїнського літературного конкурсу імені Леся Мартовича у номінації “Дитячі добірки” (2022р.). Вірші та казки Наталі Тріщ побачили світ книжками у видавництві “Підручники та Посібники” (Тернопіль): серія “Загадкові розмальовки”(2018 рік) – “Лісові мешканці”, “Водяні мешканці”, “Мешканці бабусиного двору”, “Великодні розмальовки” (2021 рік), у видавництві AVIAZ (2019 рік) – “Казочки про Зайчика”. Вірші друкуються у навчальних підручниках та посібниках для молодших школярів Нової української школи. в дитячих журналах «Джміль», «Вечірня казка». З початком повномасштабної війни пише мотивуючі історії миру та перемоги для дітей прозою. Працює в львівській школі вчителькою молодших класів.

Дайджест «Слово про війну» для читачів про військових письменників, їхні твори

Дайджест підготовлено в рамках проєкту Літературно-мистецька зустріч “Слово у війні”, який втілюється ГО “Верховина – квітка Карпат” спільно із ГО “Всеукраїнський демократичний форум”, Львівською обласною бібліотекою для юнацтва ім. Романа Іваничука за фінансової підтримки Українського інституту книги.

Андрій Лотоцький

Андрій Лотоцький
Уродженець Львова. Походить із родини, яка у ХХ столітті брала участь у визвольної боротьби, нащадок лікаря, який опікувався воїнами УПА, та Січового стрільця, обидва діди були репресованими. Батьки Зеновія та Ростислав Лотоцькі та тітка Наталія Лотоцька, заохотили Андрія до вивчення історії, археології, петрографії та військової справи.
Навчаючись у Львівській Політехніці потоваришував з Владом Якушевим. Із цієї багаторічної дружби та захоплення історією, дослідженням рідного краю сформувався інтерес до археології. Досвід та навики Андрій Лотоцький описав у своїх книгах: «Сірі археологи» та «Розкрадачі лісових смітників» у співавторстві із Владом Якушевим. Тексти згаданих книг у смішній і легкій формі розповідають про таємниці нашої землі, зокрема Рогатинщини, з точки зору археології – що було і які наслідки маємо сьогодні від подій минулого. Зокрема, битв під час багатьох воєн, які прокотилися згаданим регіоном.
Сьогодні військовослужбовець 24 окремої механізованої бригади ЗСУ, а також власник торговельного майданчика у мережі інтернет: «Крамниця добрих подарунків» – де представлений найбільший вибір сучасної української воєнної літератури, а також сувеніри ручної роботи. Традиційно 10% від прибутку перераховують на все, що може допомогти нашим воїнам та наблизити перемогу.

Валерія Борщевська

Валерія Борщевська
Волонтерка , творчиня, продюсерка кінопроєктів. Літературна продюсерка авторів Сергія Дзюби і Артемія Кірсанова (романи та однойменні фільми «Заборонений» і «Позивний Бандерас»). Продюсерка документального фільму “Життя після 16:30” за романом О. Терещенка про бої за ДАП, важке поранення, реабілітацію та повернення до активного життя. Спеціально до фестивалю «Мельпомена Таврії» у звільненому Херсоні зі згаданими авторами підготувала тизер до фільму «О вороже, коли тобі проститься…». Героями документальної кінострічки стали херсонці, котрі пережили окупацію. Учасниця кінопоказів, презентацій, Форуму військових письменників у Львові та фестивалю «Слово у війні» в рамках форуму Via Carpatia.

Артемій Кірсанов 2

Артемій Кірсанов
Волонтер, письменник, сценарист. Народився в Києві. Закінчив Київський Національний університет культури і мистецтв. За фахом – режисер. Член «Української Кіноакадемії», член ГО «Гільдія сценаристів України». Працював на телебаченні шеф редактором, сценаристом кількох телешоу, режисером. Працює у співавторстві з Сергієм Дзюбою та Валерією Борщевською. Сценарист фільмів «Позивний Бандерас» та «Заборонений» за однойменними романами. Режисер документального фільмау «Життя після 16:30» за книгою О. Терещенка. Співавтор книг «Позивний Бандерас», «Позивний Бандерас. Операція «Томос», «Заборонений». Постійний учасник Форуму військових письменниів, фестивалю «Мельпомена Таврії», форуму Via Carpatia («Слово у війні»).

Віктор Янкевич 2

Віктор Янкевич
Український письменник. Член Національної спілки письменників України з 2019 року. Автор книг «Тенета», «Копія», «Відплата», «Вбивство в бібліотеці на Ринку, 9», «Останній лист», «Тачки і тьолки», «Тенета 2.0», «Смерть у подарунок». Захоплюється важкою атлетикою і рибальством. Може створити якісний любовний роман, заклавшись у творчому парі! У жовтні 2020 року взяв участь у проєкті календаря про сучасних українських авторів «Literature illustrated» від літературної агенції “OVO” разом з письменниками Сергієм Жаданом, Павлом Коробчуком, Петром Яценком, Артемом Чехом, Сергієм Демчуком, Сергієм Мартинюком, Павлом Дерев’янком тощо. Учасник Всеукраїнського обʼєднання «Книжкова толока ім. Любові Хомчак», з яким побував на презентаціях у більш, ніж сорока містах України. Як учасник літературно-мистецького фестивалю «Кальміюс» провів десятки зустрічей на Луганщині і Донеччині. Зараз захищає Україну на південному напрямку.

Володимир Скоростецький

Володимир Скоростецький
Полковник Збройних Сил України, військовий журналіст.
Народився у Львові, закінчив Львівський військовий інститут в 2001 році. З 2014 року бере участь у війні з російськими загарбниками.
Літератор-початківець. Автор віршів та новел на військову тематику. Герої його творів – реальні українські воїни. Під час фронтових редакційних відряджень автор працює в окопах та на бойових позиціях наших військ, де черпає натхнення і сюжети для власної творчості.
Співзасновник «Всеукраїнського форуму військових письменників». Від 2014 року активно підтримує волонтерський рух. Для допомоги у військових питаннях зняв серію промороликів про те, як обирати броню, шоломи, турнікети. Організовує курси першої допомоги і всіляко допомагає розібратись в облаштуванні функційних волонтерських штабів. Поряд з вмотивованим бойовим офіцерським началом Володимира живе тонкий, інколи сентиментальний лірик. Його вірші – надихають, збирають нашу волю в кулак і дають відчуття переможної дороги. Проти зневіри. Володимир неймовірно цікаво працює з молоддю – за його ініціативи багато подій Форуму військових письменників проходять у середовищі курсантів.

Рустем Дмитрук

Рустам Гівазович Дмитрук
Професійний бармен. У лютому 2022 року разом з партнером був за крок від здійснення свого задуму – відкриття коктейльного бару в центрі Львова, проте цього не сталось. 24 лютого подався до ТРО. Так став солдатом – стрільцем підрозділу бригади тероборони. У літературу увірвався, як і у війну – нестримно і голосно. Чи віршував раніше – не зізнається, лише натякає. Але командування вважає Рустама літописцем свого часу і підтримує участь Рустама у різних літературних подіях. У березні 2023 року вийшла перша збірка поезій. “Це вийшло майже випадково, подруги зробити мені подарунок на день народження. Сам я вважав, що віршів дуже мало і прискіпливо ставився до них. Писав більше для себе. Але радий, що так вийшло” – додає Рустам. Поезія Дмитрука – як добрий коктейль. Намішано почуттів і щирості. Унікальна манера декламаційна автора зробила його улюбленцем поетичних батлів. Відповідно, Рустам активно долучається до літературних подій, якщо дозволяє оперативна ситуація на службі. Зараз автор готує матеріал для нової книги і вона стане цікавим досвідом поєднання вражень від спостережень за тиловим життям і життям на війні.

Ілля Тітко

Ілля Тітко
В 2015 році добровільно зголосився на службу в ЗСУ. Учасник АТО в складі 9-го батальйону 59-ї мотопіхотної бригади. Впродовж служби перебував на лінії оброни під м. Попасна понад 13 місяців без ротацій.
За фахом – інженер електрик. З 1987 року і по даний час працює на Калуському ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ».
Учасник Форуму військових письменників та форуму Via Carpatia. На Форумі автор провів ексклюзивні авторські читання уривку «Заблоцькі» з майбутнього роману «Перелом».
У 2019 році написав книгу спогадів «Формула крові».
У 2021 році книга була перекладена англійською та видана в Канаді. З квітня 2022 року брав участь у бойових діях проти російських загарбників у Запорізькій області під м. Гуляйполе. У липні 2022 року звільнений із лав ЗСУ по досягненні граничного віку перебування на військовій службі (60 років).

Катерина Флекман

Катерина Флекман
Журналістка, психологиня, поетка Працювала у великих культурологічних проєктах, серед яких – «Замок Радомисль», «Галерея Кайрос», Музей Шереметьєвих та інші. У 2016 стала співзасновником інформаційної агенції «Журналіст». Перший літературний досвід – випуск «Словника Кохання – зізнання у любові від А до Я», проєкт спільнодії з журналом «Наталі» для підтримки жіночого волонтерського руху. Писати почала ще 2014 року, проте робила це не назагал. У 2022 році випустила першу книгу поезії воєнного часу «Прокидаєшся ранком, годуєш кішку… Хроніка особистих стосунків з війною». Авторка вважає, що слово у воєнний час має терапевтичний ефект. Волонтерка Національної агенції гуманітарної допомоги ZDOROVI.

Оксана Весна

Оксана Весна
Письменниця зі Львова, народжена 29 липня 1990 року. З дитинства Оксана любила читати, але першою “роботою мрії” бачила для себе балет, хоча зовсім не була схильною ані до танців, ані до серйозних фізичних навантажень, а от розповідати власним іграшкам вигадані нею ж казки та історії почала раніше, ніж навчилася писати.
Першим виданим твором Оксани стала книга “Які ж вони — янголи”, написана протягом останнього року шкільного навчання (Оксані було 17, коли книга побачила світ). Однак потім у Весни була перерва у творчості: письменниця вступила до Української академії друкарства (навчалася на редактора) та трохи відсунула вдасну творчість у бік.
Друга книга Оксани “Ліс на межі” — з’явилася аж у 2021 році, зовсім незадовго до пандемії Covid 19, так само, як і “Які ж вони — янголи?” це була прозова фентезійна історія. Оксана від самого початку позиціонувала себе, як письменницю прозових форм, однак почалося првнрмасштабне вторгнення рф і у ВЦ на площі Ринок, 9 стали (на прохання волонтерів) з’являтися “весняні вірші” (так їх називає сама авторка). Збірка “Нерозстріляні вірші” написана день за днем — поміж волонтерської буденності. Вірш — це коротка й емоційна літературна форма, тож саме через вірші Оксана виписувала власні переживання гніву, болю та ненависті до ворога. Та найважливішою складовою “Нерозстріляних віршів” є надія. Вона живе у кожному весняному творі. Мабуть, саме нею Оксана Весна хоче поділитися зі світом.

Олександр Лисак 1

Олександр Лисак
Поет та військовий з Харківщини. 2004р. закінчив Академію Внутрішніх військ. Жив і працював у Донецьку, доки туди не прийшла війна. Один з найяскравіших поетів Великої війни – вірші якого пульсують лицарською любовʼю до тих, кого захищає і ненавистю до ворога. Автор збірок «Творю свій день», «Синдром фантомного болю» та «Шрамована пам’ять». Учасник соціально-поетичного проекту #ТамДеВдома. Член Національної спілки письменників України. Був лауреатом літературного конкурсу «Молода Слобожанщина», поетичного конкурсу Гліба Бабіча, премії Леся Мартовича. Його вірші часто стають піснями. Активний учасник літературних фестивалів на Слобожанщині, учасник Форуму військових письменників, Київbookfest. Служив у 3-й оперативній бригаді НГУ в зенітному ракетно-артилерійському дивізіоні. Зараз – офіцер 54 ОМБр ім. Івана Мазепи. Готує до друку нову збірку, перебуваючи на донецькому напрямку оборони.

Олена Лотоцька

Олена Лотоцька
Народилася і виросла на Поліссі. З 1999 по 2014 рік проживала в Криму. Після анексії півострова переїхала до Львова. Писати почала у 2018. Авторка збірок короткої прози «Нині зозуля кувала» (2020), «Ангели в намистах» (2023). Твори публікувалися в періодичній пресі, альманахах, антологіях. Перекладені польською, англійською мовами. Лауреатка премій Імені Василя Скуратівського, Василя Стефаника, Івана Чендея. За освітою – філолог (університет імені М.П. Драгоманова). До 2014 працювала в архівній сфері, з 2015 – військовослужбовиця Збройних Сил України. Олена – авторка, яка активно пропагує говірку, ужиткове і прикладне мистецтво свого Полісся. Володіє неймовірним талантом прочитання авторських оповідок, які ведуть нас у багатство діалекту і бережуть її історію прароду поліщуків. Колекціонує старожитності Полісся. Просуває знання про ткацький шедевр рідного села – серпанок. Мріє писати про Крим, але досі живе з незагоєною раною і мріями про повернення Криму додому.

Олена Ластівка Мокренчук

Олена Мокренчук (Ластівка)
Журналістка, письменниця та пані майор Збройних сил України.
Авторка книг “Аліска фронтова лисичка”, “Афінах з Куби”, «Вітер з Дикого поля» та “Україна – мрія”.
Була пресофіцером 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців (2015—2018), т.в.о. начальника пресслужби оперативного командування «Північ» (2018—2021). З грудня 2021 — офіцер Управління зв’язків з громадськістю Збройних сил України.
Членкиня Спілки журналістів та Спілки письменників.
Олена – одна з небагатьох військовослужбовиць, в доробку якої переважають художні твори для дітей. Пані Мокренчук активно співпрацює з різними громадами, охоче і невтомно приїздить у дошкільні установи, школи, бібліотеки і заклади культури, щоб познайомити читача зі своїми героями. Олена – авторка, яка промоціює не лише власну творчість, а й активно «проштовхує» талановитих посестер і побратимів. Була учасницею першого Нью-Йоркського літературного фестивалю на Донеччині, Київbookcest, Lvivbookfest і Форуму військових письменників

Ольга Донеччанка

Ольга Донеччанка
Дебютувала в сучасній українській літературі романом «Я так люблю життя». Книга стала відлунням незабутніх зустрічей з бійцями добробатів у 2014-2016 роках. Вони були першими серед тих, хто зупинив ворога.
До російської агресії мешкала в Донецьку. Працювала в школі, займалась бізнесом. Усе це було зруйновано війною. Через свою проукраїнську позицію жінці довелося виїхати з окупованого міста разом із родиною. Бажання писати, за словами авторки, було непоборним, бодай словом, боротися проти неправди «руського міра» і прагнення розповісти про синів та доньок України. Розповісти про побачене в 2014-2016 роках очима українки з Донецька.
Сьогодні авторка мешкає в місті Львові та активно бере участь в різноманітних культурних проєктах. Зокрема, є учасницею Всеукраїнського форуму військових письменників та програми “Слово у війні” фестивалю Віа Карпатія.
За авторську пісню “Перемога” Ольга Донеччанка отримала диплом 1-го ступеня у Всеукраїнському конкурсі ім. Леся Мартовича.

Сергій Дзюба

Сергій Дзюба
Народився 1978 року в Києві. Закінчив факультет режисури Київського національного університету культури і мистецтв. Журналіст і учасник телевізійних реаліті-шоу «За склом» і «Козаки-розбійники», учасник телепроєкту «За 80 днів навколо світу на мотоциклі», проєкту «Ігри патріотів». З 2009 р. — креативний продюсер компанії «Творчий альянс».” 2022 р. пішов до лав ЗСУ. У вересні 2022 р був поранений у бою під Горлівкою. Отримав нагороду “Сталевий хрест”. Сценарист художніх фільмів за однойменними романами «Позивний Бандерас», «Заборонений» та документального фільму «Життя після 16:30» за книгою О. Терещенка. Співавтор книг «Позивний Бандерас», «Позивний Бандерас. Операція «Томос», «Заборонений».

Тетяна Штифурко

Тетяна Штифурко
Журналістка, фотографиня. Народилася у 1987 році. У 2010 закінчила навчання у ЛНУ ім. Івана Франка. До червня 2019 року працювала кореспондентом інформаційної агенції ZIK у Львові. Волонтерка. Разом з чоловіком, військовослужбовцем, автором книг «Карателі» та «Мобілізяка» Владом Якушевим та його побратимом і співавтором книг «Сірі археологи» ветераном Андрієм Лотоцьким, заснували волонтерську ініціативу «Крамничка добрих речей». Тут промотуються і реалізуються книги і речі ручної роботи авторів з фронту. Тетяна ініціює фотопроєкти для ветеранів і родин військових, де як світлярка уміє відкрити серце своїм моделям, щоб зігріти їхню душу. Таня фотофіксує багато подій, повʼязаних з промоцією літератури, яка твориться військовими і волонтерами. І це стає ще одним матеріальним доказом величі та аристократизму нашої нації.

Олег Бородай

Олег Бородай
Добровольцем пішов на фронт ще 2014 року. Досі на фронті. За фахом вчитель, Олег на війні почав писати вірші та спогади, які згодом надрукував.
Лауреат фестивалю-конкурсу “Слобожанський Спас”, конкурсу “Від слова до слова”, премії ім. Василя Симоненка. Грає на гітарі
Друкувався в альманахах “Нива”, “Миргородські обрії”, “Склянка часу”, “У пошуку альтернативи”, “Пісні нескорених війною”, “Слово єднає”, “Суголосся”, “І життя, наче танець над прірвою”.
Автор збірки віршів «Відлуння окопів», “Релаксація душі”, прозової книги у двох частинах «Вогневий вал».
Коли має недовгі відпустки, зустрічається з поціновувачами співаного поетичного слова в бібліотеках, книгарнях, музеях міст і сіл, куди його запрошують.

Андрій Гуменюк

Андрій Гуменюк (Кельт)
Позивний Кельт. Народився 1957 року у Львові. Український письменник, живописець, боєць добровольчого батальйону ОУН, один із засновників у 1988 році Львівського театру ім. Леся Курбаса, де до початку війни пропрацював художником-постановником.
У 1984 році закінчив Львівську національну академію мистецтв.
Протягом 1986 – 2002 років був членом мистецького об’єднання “Шлях”.
Учасник Помаранчевої революції та Революції Гідності.
З початком війни у 2014 році став волонтером, згодом парамедиком.
З 2016 року — боєць Добровольчого батальйону ОУН.
Автор книжок «Пісні війни» (2018) і «Африка» (2022).
«Африка» — це збірка біографічних новел-нотаток про війну. До книжки увійшли також і малюнки автора. Усе, що автор описав у цій книзі, написано на реальних подіях, усі події прямо чи опосередковано пов’язані з війною. Це чесна розповідь від очевидця.

Андрій Кириченко 2

Андрій Кириченко
Народився 1978 року на Полтавщині. Після закінчення школи вступив до військового вишу. Проходив військову службу на офіцерських посадах у Збройних силах України.
Автор поетичних збірок “Це наша правда!”, “От така війна…”, “Гільзи в кишені”, «Крила ангельських крил».
Писати почав ще в 1995-му році у військовому інституті.
Вірші про війну принесли авторові лауреатство у літературно-мистецьких преміях ім. Василя Симоненка та ім. Нечуя-Левицького. Також автор став лауреатом Всеукраїнського конкурсу малої прози ім. Івана Чендея та лауреат премії ім. Богдана Хмельницького за книгу прози «Мисливці за градами». Лауреат літературного конкурсу імені Леся Мартовича (м. Львів 2020 р.).
Лауреат регіонального літературного конкурсу імені Івана Франка (м. Одеса 2021 р.).
Лауреат І Всеукраїнського літературного конкурсу малих прозових форм імені Василя Стефаника (2021 р.).
З 2017 року – Член Національної Спілки письменників України.
В зоні АТО служив артилеристом 72-ї ОМБр ім. Чорних Запорожців
Проживає у м. Біла Церква, Київської області.

Іван Гентош

Іван Гентош
Український поет і пародист. Член Національної спілки письменників України (з березня 2015) і Української Асоціації письменників. Живе і працює у Львові. Є автором: збірки пародій «Перли поперли» (2010), збірки «Чавунні канделябри» (2011), збірки пародій «200 пострілів на ПМ» (2012, всі – у видавництві «Каменяр»), збірки «Тривожні дзвони», (видавництво Сполом, 2014), збірки лірики «Понад усе!» (2015), збірки лірики «Страсті земні» (2016), збірки лірики «Палітра долі» (2017), збірки пародій «Римовані геци: пародії» (2018), збірка поезій «Від першої особи» (2019), збірка поезій «Допоки маєм слово» (2021), збірка поезій «Вистоїмо, браття!» (2023), всі – у видавництві «Український пріоритет». Співавтор трьох колективних поетичних збірок: «Ірпінські поетичні зустрічі» (Тернопіль, 2012), «Натхнення» (Кременчук, 2013), «Рідні обереги» (Львів, 2013). Активний дописувач на літературних сайтах «Поетичні Майстерні» і «Натхнення».

Влад Якушев

Влад Якушев
Народився 20 листопада 1975 р. у Львові. У 1977 р. закінчив ДУ «Львівська політехніка», факультет автоматики. З 2000 року працював журналістом у Львові та Києві. Остання посада: головний редактор журналу «Кримінальне чтиво. Захід». Учасник Революції гідності. Автор книги «Карателі», «Мобілізяка», співавтор книг «Сірі археологи», «Двоє з лопатою. Розкрадачі лісових смітників», «10 історій для хлопців», «4-5-0». Навесні 2015 року мобілізувався у 14 ОМБР на посаду керівника прес-служби. Однак змінив стандарти воєнної журналістики, і разом із солдатами ходив на бойові чергування та брав безпосередню участь у боях. До війни працював журналістом, хоча за освітою інженер-електрик, тому приймати нестандартні рішення – дуже у стилі Влада. У 2017 році Якушев стає співзасновником Всеукраїнського форуму військових письменників і активно підіймає питання про ветеранську літературу у ЗМІ. Для підтримки творчих побратимів разом з кумом, ветераном російсько-української війни засновує волонтерську ініціативу та інтернет-магазин «Крамничка добрих подарунків». Після поранення, на реабілітації активно проводив творчі зустрічі і ділився планами про нову книгу. Автор колонки #Свята_на_болотах на FB, яка теж має шанс стати книгою. Твори Влада повні таким іронічно-позитивним контекстом, що сюжети ніби кінофільми відразу живуть в уяві читача. Сьогодні Владислав продовжує захищати нашу Батьківщину.

Василь Паламарчук 1

Василь Паламарчук
Василь Паламарчук Військовослужбовець, заступник командира роти вогневої підтримки. Брав участь у звільненні Бучі та Ірпеня, в боях за звільнення Херсону, в боях за Бахмут. Учасник АТО. Адвокат. Місію на війні бачить зараз у звільненні рідних Олешок і відновленні справедливості на рідній землі. Автор книги “Військовий непотріб” про події на Донбасі у 2014-ому році. Книга перевидавалась у видавництві «Білка», для якого Василь готує нові оповідки з війни. Це дуже доросла література. З максимальною ступінню відвертості. Але це не про натуралізм. Це про те, що життя проживають і «на нулі» Саме Василь є автором рефрену Форуму військових письменників – «пишіть, побратими, бо напишуть за вас» Василь як адвокат активно долучений до юридичної допомоги ветеранам і родинам захисників. Зараз на захисті нашої країни.

Василь Піддубний

Василь Піддубний
Василь Піддубний в березні 2014 року добровольцем пішов захищати Україну. Служив в 10 ОМПБ «Полісська Січ» в якості кулеметника, пізніше, з січня 2015 року – снайпера. Приймав участь в бойових діях в складі 30-ї та 72-ї бригад. На даний час – солдат запасу, кулеметник взводу розвідки 4-го Житомирського батальйону. Побачене на війні відкарбувалось в пам’яті, мов слід берця на випаленій землі… Тому, повернувшись до мирного життя, продовжив війну на іншому, інформаційному фронті. Активний учасник ветеранського та патріотичного руху, учасник Всеукраїнського форуму військових письменників.
Василь Піддубний – талановитий український письменник і редактор тритомного збірника оповідань «Слово про війну», а також таких книг: «Словник солдатського сленгу своїми словами», «Історії», «Слово про війну 3», «++», «Татова донечка», співавтор збірки «Голос війни. Історії ветеранів», автор книги “Піастри, піастри…” (під псевдо Стівен Робертс), повісті-казки козацьких часів «Холодне серце» , «Козацькі байки».

Володимир Коротя

Володимир Коротя
Український письменник, громадський діяч, військовослужбовець, молодший лейтенант РТГ «Ірпінь» Сил ТрО Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Депутат Бучанської міської ради. Лицар ордена Богдана Хмельницького III ступеня, кавалер ордена «За мужність» III ступеня, отримав відзнака Міністерства оборони України «Вогнепальна зброя».
У 2014—2016 роках вступив добровільно в Збройні сили України. Брав участь в бойових діях у складі розвідувального взводу одного з батальйонів 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади на сході України.
Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року створив та очолив добровольчу ротно-тактичну групу «Ірпінь», завдяки якій російським окупантам не вдалося прорвати оборону добровольців у районі м. Ірпінь.
Автор книг “Пригоди фантома” та “Роздуми фантома про державотворення”.
У книжці «Пригоди Фантома» він описує свій погляд на саму війну та життя після участі у ній. А саме: адаптація до мирного життя; соціалізація; переосмислення свого життя після участі у війні та практичні поради ветеранам.
“Роздуми фантома про державотворення” – це збірка коротеньких оповідань, у яких автор описує реальні ситуації, які пережив він сам та його побратими, розповідає про нелегку «роботу» розвідника. Володимир називає це роздумами про війну. Один із розділів він присвятив темі ветеранського посттравматичного стресового розладу (ПТСР) і пояснив, як його контролювати.
Учасник Форуму військових письменників.

Via Carpatia 2023

Шостий міжнародний мистецько-інтелектуальний форум Via Carpatia: «Майбутнє традиції: українське у глобальному світі», який цьогоріч проходив в Івано-Франківську 13-15 жовтня, завершився врученням щорічної премії імені видатного друга України, польського філософа та літописця Гуцульщини Станіслава Вінценза «За гуманістичне служіння та внесок у розвиток регіонів».

Цього разу поважної нагороди удостоївся Йосиф Зісельс – громадський діяч, дисидент, виконавчий спів-президент Ваад України, виконавчий віце-президент Конгресу національних громад України, ініціатор та керівник програми “Відновлення під час війни”.

Лауреати премії імені Станіслава Вінценза – інтелектуали і громадські діячі, які зробили значний внесок у культурний або соціальний розвиток. У минулі роки її отримували Юлія Паєвська (Тайра), Мирослав Маринович, Іван Малкович, Леонід Фінберг та Петро Рихло. Вони, друзі та партнери утворюють «Коло Вінценза» – інтелектуальний клуб людей, об’єднаних високими гуманістичними ідеалами.

ViaCarpatia2023-10-15-nagoroda-Vincenz-Josyph-Zisels_HBR_3751-107.jpg

“Я – не дуже емоційна людина, але зараз мене переповнюють почуття – передовсім почуття подяки капітулі Via Carpatia за таку високу оцінку мого скромного внеску в життя України, – сказав, приймаючи нагороду в Івано-Франківську з рук ініціатора Форуму Via Carpatia Миколи Княжицького, Йосиф Зісельс. – Більшу частину свого життя я прожив у Чернівцях, на Прикарпатті. Будучи дитиною, купував собі книжки – батько давав мені гроші. Пригадую, як одна книжка привернула мою увагу серед багатьох інших. Вона називалася “На високій полонині”. Уже пізніше я дізнався, що це була книжка Станіслава Вінценза, написана у 1938 році. Українською її переклали у 1957-му. Тоді я не запам’ятав автора, але на мене дуже вплинула ця книга про гуцулів і Карпати, якими я “захворів”. Минуло багато років – і я стою перед вами як лауреат премії імені Станіслава Вінценза”.
Привітати учасників і гостей Форуму Via Carpatia в Івано-Франківську приїхав т.в.о. міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв, який зауважив: “Фестиваль Via Carpatia покликаний об’єднати українців. З роками цей фестивальний рух розповсюдився на багато ширші регіони й навіть на країни, які мають на своїй землі карпатські гори”.

“Для нас дуже важливо зберігати цю традицію – Via Carpatia відбувалася і в ковід, і в перший рік повномасштабного вторгнення росії до України. Торік ми провели Форум у Львові, – каже ініціатор Форуму Via Carpatia, народний депутат України Микола Княжицький. – Але ми мріємо повернутися у Верховину та Криворівню – і ми вже ближче. Так само, як Збройні Сили України поступово звільняють нашу територію. Вірю, що наступного літа ми таки проведемо Via Carpatia у Верховині та Криворівні, де спілкуватимемося серед гір, любуючись красою Черемоша і слухаючи гуцульські мелодії. Цього року в Івано-Франківську у нас відбувся хороший діалог про майбутнє України”.

За три дні у рамках Via Carpatia 2023 відбулося десятки різних мистецько-інтелектуальних подій. Стартував захід із циклу відкритих лекцій у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника. Їх прочитали Йосиф Зісельс, Віталій Портников, Микола Княжицький і Володимир В’ятрович.

ViaCarpatia2023-10-14-panel-1-na-perekhresti_HBR_10304-002.jpg

Відбулося п’ять панельних дискусій: «На перехресті. Доля традиції в глобалізованому світі», «Вийти з тіні. Позиціонування України в світі», «Еміграція та солідарність. Між консервацією давнього і просуванням сучасного», «Сильні досвідом предків. Роль традиції для стійкості Збройних сил та волонтерства», «Віднайдення себе. Війна як тригер національного самопізнання». Серед спікерів були Мирослава Барчук, Анжеліка Рудницька, Ростислав Держипільський, Ольга Сало, Ельміра Аблялімова, Тетяна Пилипець, Богдан Тихолоз, Генадь Побережний, Юрій Гудименко, Антін Борковський, Василь Павлов, Володимир Скоростецький, Марія Маківничук, Ростислав Лужецький, Роман Ващук, Мирослава Керик, Христина Береговська, Надія Маківничук та інші. Усі дискусії у прямому етері на численну аудиторію транслював телеканал «Еспресо» (тепер вони доступні для перегляду на Youtube-каналі “Еспресо”).

Микола Княжицький презентував власний документальний фільм “Церква без Христа. Діяльність російської православної церкви має бути заборонена”. В обговоренні фільму взяли участь Микита Потураєв, голова комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради України, Тарас Антошевський та отець Іван Рибарук із Криворівні.

Однією із центральних подій Via Carpatia 2023 була Літературно-мистецька зустріч «Слово у війні» — книжкова толока, на яку до Івано-Франківська приїхало близько двох десятків військових письменників. Дехто – прямісінько із фронту. Серед учасників – військові автори та волонтери Олександр Лисак, Олена Лотоцька, Катерина Флекман, Сергій Дзюба, Артемій Кірсанов, Валерія Борщевська, Володимир Скоростецький, Андрій Лотоцький, Віктор Янкевич, Олена “Ластівка” Мокренчук, Рустам Дмитрук, Ольга Донеччанка, Оксана Весна, Ілля Тітко та інші.

ViaCarpatia2023-10-14-dramatychnyj-teatr-vystava_HBR_11453-059.jpg

Куратором мистецької складової Форуму є лауреат Шевченківської премії, видатний театральний режисер та актор кіно Ростислав Держипільський. Інтелектуальні дискусії доповнив Івано-Франківський національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка – показом вистави «Нація». Відбулися покази кінофільмів: прем’єра стрічки Михайла Крупієвського “Чубай. Говорити знову” і презентація фільму Мирослави Барчук “Какая разніца” із документального циклу “Остання війна”.

На закритті Форуму виступив співак Юрій Йосифович, а на літературній локації “Слово у війні” – військовий оркестр легендарної 10-ої гірсько-штурмової бригади “Едельвейс”.

ViaCarpatia2023-10-15-orkestr_HBR_1883-023.jpg
Вела Форум заслужена артистка України Анжеліка Рудницька. Директорка Форуму – Ярина Ясиневич.

Крім того, на Via Carpatia 2023 було представлено три виставки: живопис Людмили і Миколи Рибенчуків “Україна 2022-2023”, експозицію “МААЛЄ” в рамках проекту “Zincir/Ланцюг – ланки пам’яті” та виставку Українського інституту національної пам’яті “Фактор свободи”.

ViaCarpatia2023-10-15-nagoroda-Vincenz-Josyph-Zisels_HBR_3531-069.jpg

Форум Via Carpatia 2023 відбувся за фінансової підтримки Українського культурного фонду та Міжнародного фонду “Відродження”. Літературно-мистецьку зустріч “Слово у війні” підтримав Український інститут книги.
При цьому зміст подій Форуму не є офіційною позицією УКФ, УІК та МФВ.

Організатори:
ГО “Верховина – Квітка Карпат”;
Всеукраїнський демократичний форум.

Інформаційні партнери:
Генеральний телепартнер – канал “Еспресо”;
Генеральний радіопартнер – “FM Галичина”.

Партнери:
Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка;
Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка (Дім Франка);
ГО “Кримський інститут стратегічних досліджень”;
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника;
Львівська обласна бібліотека для юнацтва ім. Романа Іваничука;
Видавництво “Дух і літера”;
Івано-Франківська обласна універсальна наукова бібліотека ім. І.Франка.

За сприяння:
Міста Івано-Франківськ;
Верховинської селищної ради;
Івано-Франківської обласної державної адміністрації;
Івано-Франківської обласної ради.

Фото з Форуму Via Carpatia 2023 за посиланням

1_карп.jpg

Літературно-мистецька зустріч “Слово у війні” відбудеться 14-15 жовтня в Івано-Франківську

14-15 жовтня в Івано-Франківську відбуватиметься Шостий Мистецько-інтелектуальний форум Via Carpatia – під гаслом «Майбутнє традиції: українське у глобальному світі». Однією із ключових подій цьогорічного місця зустрічі інтелектуалів та експертів у різних галузях буде Літературно-мистецька зустріч «Слово у війні», на яку до Івано-Франківська приїде близько двох десятків військових письменників та волонтерів. Дехто із них прибуде на Прикарпаття прямісінько з фронту.

 

Серед учасників зустрічі «Слово у війні» на Via Carpatia 2023 – військові письменники та волонтери – Олександр Лисак, Олена Лотоцька, Катерина Флекман, Сергій Дзюба, Артемій Кірсанов, Валерія Борщевська, Володимир Скоростецький, Андрій Лотоцький, Віктор Янкевич, Олена “Ластівка” Мокренчук, Рустам Дмитрук, Андрій Гуменюк, Ольга Донеччанка, Олег Бородай, Оксана Весна, Ілля Тітко та інші. У програмі – творчі зустрічі, авторські читання, презентації книжок, майстер-класи, виступи бардів. Усі події “Слова у війні” проходитимуть на площі перед Івано-Франківським національним драмтеатром ім. Івана Франка. Крім того, запланована окрема дитяча програма – вона зосередиться у фойє Драмтеатру.
Детальну програму Літературно-мистецької зустрічі “Слово у війні” можна знайти тут

“Людству потрібні герої, людство повинно за когось триматися, – каже кураторка “Слова у війні” Тетяна Пилипець, директорка Львівської бібліотеки імені Романа Іваничука, співзасновниця Форуму військових письменників та літературно-мистецького фестивалю “Кальміюс”. – Серед усього жаху війни українці віднайшли шанс триматися своїх Героїв. Нам більше не потрібні ні імпортовані, ні вигадані персонажі. Саме військові автори – провідники до розуміння поняття героїзації. Вони є героями, а своїми творами декодовують нам це поняття. За ними постає проста і велична суть українського Воїна. Для тих, хто заанґажований у темі війни, але позбавлений можливості тіснішої комунікації, події зразка зустрічі «Слово у війні» – це не тільки про «фронтову» літературу, а й про відчуття нерозривного звʼязку між автором і читачем, цивільним і військовим, між українцями… Зрештою, це точка, де мусить розмитись поняття «ми і вони»”.

“Воєнна література сьогоднішньої України – це кевлар, відрефлексоване піксельне сьогодення, дзеркало нашої доби, – розповідає Олександр Лисак, автор-воїн, офіцер 54-ої ОМБр ім. Гетьмана Мазепи. – Україна зараз воює, виборюючи елементарне, Богом дане право на волю, свободу, незалежність. В літературі законсервовані в слові наша воля до перемоги, наш біль від втрат, і звісно, невгасима віра у перемогу. Усі ці рефлексії мають зараз величезну цінність. Бо це те, що є зараз. Це творення в сучасній українській літературі мілітарного контексту, позбавленого шароварства, салоїдства і зручних для агресивного, збожеволілого сусіда штампів й архетипів щодо нас. Україна завжди була бойовою, могла мобілізуватися і дати відсіч будь-якому ворогу. Про що пишуть автори-воїни? Про власний бойовий досвід – він виливається в різних формах: у поезіях, романах, щоденниках, спогадах. Щодо мене, то зараз мені пишеться зрідка, і це, радше, реабілітаційна потреба виговоритися. Це те, що болить, чого не скажуть хлопці, які не вміють сказати. А я вмію, тому скажу за них. Говорю те, що бачу, що відчуваю. Це моя персональна філософія війни.”

Нагадаємо, у рамках Via Carpatia 2023 буде проведено шість панельних дискусій: «На перехресті. Доля традиції в глобалізованому світі», «Вийти з тіні. Позиціонування України в світі», «Еміграція та солідарність. Між консервацією давнього і просуванням сучасного», «Становлення Збройних Сил та волонтерства. Роль традиції в модернізації», «Віднайдення себе. Війна як тригер національного самопізнання» і «Церква між традицією та майбутнім». Серед спікерів – Віталій Портников, Йосиф Зісельс, Микола Княжицький, Мирослава Барчук, Анжеліка Рудницька, Ростислав Держипільський, Ольга Сало, Ельміра Аблялімова, Тетяна Пилипець, Володимир В’ятрович, Богдан Тихолоз, Віталій Гайдукевич, Марина Сингаївська, Леонід Фінберг, Антін Борковський та інші. Усі дискусії можна буде дивитися у прямому етері телеканалу «Еспресо».
Традиційно під час Via Carpatia відбудеться вручення премії імені видатного друга України, польського філософа та літописця Гуцульщини Станіслава Вінценза «За гуманістичне служіння та внесок у розвиток регіонів».
Форум Via Carpatia 2023 відбувається за фінансової підтримки Українського культурного фонду. Літературно-мистецьку зустріч “Слово у війні” підтримав Український інститут книги. При цьому зміст подій Форуму не є офіційною позицією УКФ та УІК.

Via Carpatia 2023

Організатори:
ГО “Верховина – Квітка Карпат”;
Всеукраїнський демократичний форум.

Ініціатор Форуму:
Микола Княжицький

Інформаційні партнери:
Генеральний телепартнер – канал “Еспресо”;
Генеральний радіопартнер – “FM Галичина”.

Партнери:
Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка;
Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка (Дім Франка);
ГО “Кримський інститут стратегічних досліджень”;
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника;
Львівська обласна бібліотека для юнацтва ім. Романа Іваничука;
Видавництво “Дух і літера”;
Івано-Франківська обласна універсальна наукова бібліотека ім. І.Франка.

За сприяння:
Міста Івано-Франківськ;
Верховинської селищної ради;
Івано-Франківської обласної державної адміністрації;
Івано-Франківської обласної ради.

Додаткова інформація:
+38 067 960 31 01
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Галина Гузьо, комунікаційна менеджерка Форуму Via Carpatia

14-15 жовтня в Івано-Франківську відбудеться мистецько-інтелектуальний форум Via Carpatia “Майбутнє традиції: українське у глобальному світі”

Упродовж 14 та 15 жовтня в Івано-Франківську відбудеться шостий мистецько-інтелектуальний форум Via Carpatia, який збере десятки українських активістів-інтелектуалів із різних галузей.

«Майбутнє традиції: українське у глобальному світі» — такою буде головна тема цьогорічного Форуму Via Carpatia. Форум проходитиме вшосте. У минулі роки він відбувався у серці Гуцульщини – у Верховині та Криворівні, а також у Львові. А цього разу дводенним простором для діалогу і осмислення української традиції, її трансформації в майбутньому та презентації у світі стане місто Івано-Франківськ.

У рамках Via Carpatia 2023 буде проведено шість панельних дискусій: «На перехресті. Доля традиції в глобалізованому світі», «Вийти з тіні. Позиціонування України в світі», «Еміграція та солідарність. Між консервацією давнього і просуванням сучасного», «Становлення Збройних Сил та волонтерства. Роль традиції в модернізації», «Віднайдення себе. Війна як тригер національного самопізнання» і «Церква між традицією та майбутнім».

Серед спікерів – Віталій Портников, Йосиф Зісельс, Микола Княжицький, Мирослава Барчук, Анжеліка Рудницька, Ростислав Держипільський, Ольга Сало, Ельміра Аблялімова, Тетяна Пилипець, Володимир В’ятрович, Богдан Тихолоз, Віталій Гайдукевич, Марина Сингаївська, Леонід Фінберг, Антін Борковський та інші.

Усі дискусії можна буде переглянути у прямому етері телеканалу Еспресо, який є генеральним телепартнером форуму.

“Via Carpatia 2023 – це місце зустрічі сильних, – каже ініціатор Форуму, народний депутат України, голова підкомітету з питань культурної політики комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради України Микола Княжицький. – Для нас важливо залучати учасників зі всіх куточків України: від Карпат до Криму, від Києва, Івано-Франківська до Полтави, тих, хто творить сьогодення і проектує майбутнє України – у світовому контексті”.

Поряд із панельними дискусіями відбудеться також літературно-мистецька зустріч “Слово у війні”. Це книжкова толока, на яку до Івано-Франківська приїде близько двох десятків військових письменників, зокрема і просто з фронту.

Тут звучатиме “Слово у війні” від Олександра Лисака, Олени Лотоцької, Катерини Флекман, Сергія Дзюби, Артемія Кірсанова, Валерії Борщевської, Володимира Скоростецького, Андрія Лотоцького, Андрія Кириченка, Василя Паламарчука, Віталія Запеки, Віктора Янкевича, Олени “Ластівки” Мокренчук, Рустама Дмитрука, Андрія Гуменюка та Ольги Донеччанки.

“На Форумі військових письменників, як правило, збираються ті, хто — так вони про себе кажуть — не вважають себе письменниками. Бо «просто описують те, що бачили на власні очі». Зауважте, те, що бачили на власні очі на «нулі», — пояснює кураторка “Слова у війні” Тетяна Пилипець, директорка Львівської бібліотеки імені Романа Іваничука, співзасновниця Форуму військових письменників та літературно-мистецького фестивалю “Кальміюс”.

Окрім того, інтелектуальні дискусії доповнить показ вистави “Нація” Івано-Франківського національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка. Також виступатиме оркестр 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади “Едельвейс” і співак Юрій Йосифович.

Ще низка тематичних лекцій запланована у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника. А вестиме форум легенда української музики незалежності, заслужена артистка України Анжеліка Рудницька.

“Цієї осені завдяки Via Carpatia Івано-Франківськ на кілька днів стане багатшим, об’ємнішим. Наш театр має нагоду показати учасникам та гостям Форуму одну з наших родзинок: виставу “Нація” за однойменним твором Марії Матіос. Ми грали її багато де – і за кордоном, і по Україні: від гори Пів Іван до Прип’яті, – зазначає генеральний директор, художній керівник Івано-Франківського національного драмтеатру ім. Івана Франка Ростислав Держипільський. – Це дуже символічна постановка про збереження ідентичності”.

Традиційно під час Via Carpatia відбудеться вручення премії імені видатного друга України, польського філософа та літописця Гуцульщини Станіслава Вінценза “За гуманістичне служіння та внесок у розвиток регіонів”.

 

Форум Via Carpatia 2023 відбувається за фінансової підтримки Українського культурного фонду. Літературно-мистецьку зустріч “Слово у війні” підтримав Український інститут книги. При цьому зміст подій Форуму не є офіційною позицією УКФ та УІК.

Організатори:

ГО “Верховина – Квітка Карпат”;

Всеукраїнський демократичний форум.

Інформаційні партнери:

Генеральний телепартнер – канал “Еспресо”;

Генеральний радіопартнер – “FM Галичина”.

Партнери:

Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка;

Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка (Дім Франка);

ГО “Кримський інститут стратегічних досліджень”;

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника;

Львівська обласна бібліотека для юнацтва ім. Романа Іваничука;

Видавництво “Дух і літера”;

Івано-Франківська обласна універсальна наукова бібліотека ім. І.Франка.

За сприяння:

Міста Івано-Франківськ;

Верховинської селищної ради;

Івано-Франківської обласної державної адміністрації;

Івано-Франківської обласної ради.

Культура на часі. Діалог щодо гуманітарної політики в рамках Конгресу культури

7-8 вересня 2023 року відбулася спеціальна подія фонду “Відродження” в рамках Конгресу Культури. Громадські експерти і представники влади зібралися для адвокаційного діалогу “Реформи і відновлення гуманітарної сфери України: інституції культури та національної памʼяті”.

В обговоренні брали участь Алім Алієв, заступник генерального директора Українського інституту; Євген Бистрицький, відповідальний редактор «Бачення 2030»; Оксана Заболотна, аналітикиня Центру спільних дій; Роман Кабачій, публіцист, історик, старший науковий співробітник Національного музею історії України у Другій світовій війні; Ростислав Карандєєв, в. о. Міністра культури та інформаційної політики; Микола Княжицький, народний депутат, член парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики; Юрій Микитюк, керівник регіональних програм, старший менеджер адвокації Коаліції Реанімаційний Пакет Реформ; Олеся Островська-Люта, директорка ДП НКММК “Мистецький Арсенал”.

Діалог провели на основі документа політик “Бачення України 2030: соціально-гуманітарна сфера”, створеного Коаліцією “Реанімаційний пакет реформ” разом зі Школою політичної аналітики НаУКМА та 50 незалежними громадськими експертами за підтримки Програми сприяння громадській активності “Долучайся!”, у якому представлено бачення реформування та відновлення України у соціально-гуманітарній сфері.

Старший адвокаційний менеджер Коаліції РПР так прокоментував подію: «Учасник Культура на часі. Діалог про культуру на часі. Не на часі є лише ігнорування проблем у сфері національної пам’яті та інституцій культури. Є відома цитата Вольтера: «Священна Римська імперія насправді не була ні священною, ні римською, ні імперією». Також і наш документ візій, який сьогодні був предметом обговорення на Третьому Конгресі культури у Львові, не є завершеним планом реформ – це лише перший крок до діалогу між громадянським суспільством і владою».

2023CCLviv.d2 7595ok

Про політику національної пам’яті розповіла керівниця програм Центру досліджень визвольного руху та Голова правління ГО “ДемФорум” Ярина Ясиневич. Вона впевнена: «У постколоніальному та постгеноцидному суспільстві, яке живе у війні, у політику національної памʼяті мають бути виразно інтегровані правозахисні засади. Ідеться про творення суспільного імунітету щодо порушень прав людини, формування готовності відстоювати як незалежність країни так і свободи громадян».

Про подію на сайті організаторів

Відео з події

Конгрес Культури UKRAINE! UNMUTED організовують:

Інститут стратегії культури 

ГО «Вірменська – тридцять п’ять» 

За підтримки

Львівської міської ради,

ЗМІН Фундація,

Українського культурного фонду,

Львівської політехніки,

Міжнародного фонду “Відродження”.

 

18-19 травня відбувся 9-й Міжнародний форум “Європа з поглядом у Майбутнє” у Гданську, Республіка Польща

9-й Міжнародний форум Форум «ЄВРОПА З ПОГЛЯДОМ У МАЙБУТНЄ» відбувся у Гданську, Республіка Польща, 18-19 травня зусиллями Європейського центру Солідарності, громадської організації “Всеукраїнський демократичний форум”, інших партнерів та за інформаційної підтримки телеканалу Еспресо.

Форум — міжнародний суспільно-політичний проект, що є відповіддю на потребу в європейській рефлексії, яка залучає як групу експертів, так і тих, хто зацікавлений у публічній дискусії щодо актуальних викликів нашого континенту.

Цьогорічний форум «Європа з поглядом у майбутнє» розповідає про те, як війна в Україні змінила інші країни. Серед учасників Форуму: Микола Княжицький – народний депутат України, Ярина Ясиневич – голова правління ГО “Всеукраїнський демократичний форум”, директорка Міжнародного форуму Центральної та Східної Європи «Via Carpatia», Олександра Матвійчук – правозахисниця з Центру громадянських свобод, лауреата Нобелівської премії миру, Марія Іонова – народна депутатка України, членкиня Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, Пйотр Андрусечко – журналіст, воєнний кореспондент, лауреат премії Журналіст року 2014 Grand Press, Володимир Шейко – директор Українського інституту, Мар’яна Савка – головна редакторка «Видавництва Старого Лева» та інші.

“Щоб європейська свобода та мир були сталими не досить перемоги України у цій війні. Важливо чітко ставити за ціль дезінтеграцію Російської Федерації та звільнення всіх поневолених нею народів. Росію можливо подолати, відірватися від її імперського впливу, позбутися ілюзій про можливість її демократизації у теперішніх її кордонах. Щоб постала демократична Росія, мають отримати свободу поневолені нею народи. Важливе завдання демократичного світу – допомогти їм”, – зазначила керівниця ГО “Всеукраїнський демократичний форум” Ярина Ясиневич під час виступу у панельній дискусії “Незавершений процес деколонізації – загроза європейській інтеграції”.

348350319 1048887156090336 418362770848207559 n

18 травня 2023 року під час проведення Форуму “Європа з поглядом у Майбутнє” було підписано Львівську декларацію.

Львівська декларація ініційована громадською організацією “Всеукраїнський демократичний форум” (Україна) та Європейським центром Солідарності (Польща). Декларація рішуче засуджує російський імперіалізм, який дійшов до крайності у формі рашизму, та засвідчує наміри представників обох країн спільними зусиллями захистити та зберегти українські глибокі демократичні традиції та розвинуте громадянське суспільство; сприяти відбудові і модернізації понівеченої війною економіки та інфраструктури України.

Українські та польські парламентарі, політики, митці, правозахисники, релігієзнавці, науковці підтримали необхідність інституційного розвитку громадянського суспільства, її рух до членства в українських структурах та створення інституції демократичного громадянського суспільства – Центру Свободи і Демократії у Львові.

 

З детальною програмою конференції можна ознайомитися за посиланням.

Організатори Міжнародного форуму “Європа з поглядом у Майбутнє”:
Європейський центр Солідарності,
Громадська організація “Всеукраїнський демократичний форум”,
телеканал “Еспресо”,
Коледж Східної Європи Яна Новака-Єзьоранського,
Нова Східна Європа,
Асоціація почесних консулів у Польщі,
Гданський університет,
Gdansk.pl

Фото: facebook Olha Salo

У Львові створять Центр свободи і демократії

18 травня 2023 року під час проведення 9-го Міжнародного форуму “Європа з поглядом у Майбутнє” у Гданську, Республіка Польща, було підписано Львівську декларацію.

Львівська декларація ініційована громадською організацією “Всеукраїнський демократичний форум” (Україна) та Європейським центром Солідарності (Польща).

Фото: Dawid Linkowski / Archiwum ECS

Декларація рішуче засуджує російський імперіалізм, який дійшов до крайності у формі рашизму, та засвідчує наміри представників обох країн спільними зусиллями захистити та зберегти українські глибокі демократичні традиції та розвинуте громадянське суспільство; сприяти відбудові і модернізації понівеченої війною економіки та інфраструктури України.

Українські та польські парламентарі, політики, митці, правозахисники, релігієзнавці, науковці підтримали необхідність інституційного розвитку громадянського суспільства, її рух до членства в українських структурах та створення інституції демократичного громадянського суспільства – Центру Свободи і Демократії у Львові.

“Ідея створити у Львові «Центр свободи і демократії» народилася в Гданську, в Європейському центрі солідарності. Я був під враженням як від самого місця, так і від колективу під керівництвом мого друга Базиля Керського. Ми з ним багато говорили про досвід роботи Центру, подібні осередки в Європі, діяльність яких об’єднує пропагування свободи, демократії та європейських цінностей. І спільно зауважили, що в цій європейській мережі прогалина, бо відсутня Україна”, – сказав один з підписантів документа, Микола Княжицький, народний депутат України та співголова депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Республікою Польща.

Europa z na przy sm 1016 1

Фото: Dawid Linkowski / Archiwum ECS

Він вважає символічним створення такого центру саме у Львові, адже традиція міста стоїть на перехресті цивілізацій, культур, релігій і народів. На думку Княжицького, Львів став еталоном європейськості України та природного характеру нашої інтеграції з ЄС і НАТО. У Декларації зазначено, що Центру має стати платформою для створення вільних, неполітичних інтелектуальних платформ для дослідження суспільних процесів, зміцнення та поширення базових суспільних цінностей, підтримка та розвиток інститутів громадянського суспільства та незалежних ЗМІ, сприяння демократичним рухам у країнах з авторитарними режимами.

“Центр свободи і демократії має стати важливою точкою на мапі європейських культурних інституцій, на рівні з такими визнаними інституціями, як Європейський Центр Солідарності в Ґданську”, – вважають підписанти.

Europa z na przy sm 1026 1

Фото: Dawid Linkowski / Archiwum ECS

Крім цього, у документі декларується, що Україна має якнайшвидше стати повноправним членом Європейського Союзу, а економічна, інфраструктурна та культурна відбудова нашої країни має відбутися з допомогою Західних держав. У декларації також ідеться про те, що відродженню російського імперіалізму сприяла байдужість щодо регіону Східної Європи і західні демократії мають визнати, що економічні пріоритети не можуть виправдовувати економічну співпрацю з країнами, котрі загрожують світовій безпеці.

Europa z na przy sm 1025 1

Фото: Dawid Linkowski / Archiwum ECS

Декларацію підписали:
Лех Валенса, польський політик і профспілковий діяч, лідер “Солідарності”, лауреат Нобелівської премії миру, президент Республіки Польща (1990-1995),
Мирослав Маринович, український правозахисник, публіцист, релігієзнавець, член-засновник Української Гельсінської групи, віцеректор Українського Католицького Університету,
Базиль Керський, директор Європейського центру Солідарності,
Богдан Лис, голова правління Європейського центру Солідарності,
Микола Княжицький, народний депутат України,
Сергій Квіт, президент Національного університету «Києво-Могилянська академія»,
Ірма Вітовська, акторка театру та кіно, продюсерка, громадська діячка,
Йосип Зісельс, громадський діяч, дисидент, виконавчий спів-президент Ваад України, виконавчий віце-президент Конгресу національних громад України,
Іван Малкович, поет і видавець, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка,
Леся Матвійчук, правозахисниця, голова правління організації «Центр громадянських свобод», лауреатка Нобелівської премії миру, координаторка ініціативної групи «Євромайдан SOS», лауреатка премії імені Василя Стуса.

 Europa z na przy sm 1033 1

Фото: Dawid Linkowski / Archiwum ECS

Цьогорічний форум «Європа з поглядом у майбутнє» розповідає про те, як війна в Україні змінила інші країни. Серед учасників Форуму: Микола Княжицький – народний депутат України, Ярина Ясиневич – голова правління ГО “Всеукраїнський демократичний форум”, директорка Міжнародного форуму Центральної та Східної Європи «Via Carpatia», Олександра Матвійчук – правозахисниця з Центру громадянських свобод, лауреата Нобелівської премії миру, Марія Іонова – народна депутатка України, членкиня Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, Пйотр Андрусечко – журналіст, воєнний кореспондент, лауреат премії Журналіст року 2014 Grand Press, Володимир Шейко – директор Українського інституту, Мар’яна Савка – головна редакторка «Видавництва Старого Лева» та інші.

Більше інформації про Форум можна знайти за посиланням

Організатори Міжнародного форуму “Європа з поглядом у Майбутнє”:
Громадська організація “Всеукраїнський демократичний форум”,
Європейський центр Солідарності,
телеканал “Еспресо”,
Коледж Східної Європи Яна Новака-Єзьоранського,
Нова Східна Європа,
Асоціація почесних консулів у Польщі,
Гданський університет,
Gdansk.pl

Фото: Dawid Linkowski / Archiwum ECS