Станіслав Вінценз зробив українську Гуцульщину популярною серед європейської інтелектуальної еліти, – Княжицький
Про це в понеділок, 3 грудня сказав голова Комітету з питань культури і духовності, народний депутат Микола Княжицький під час відкриття в Івано-Франківську виставки “Діалог про долю і душу”, присвяченої польському філософу Станіславу Вінцензу.
“Вінценз називав Гуцульщину словянською Атлантидою – незнаним і небаченим, але надзвичайно глибоким світом, який зберіг в собі найкращі риси європейського гуманізму”,
– сказав народний депутат.
На думку голови Комітету з питань культури і духовності, память про таких людей, які пропагували мир між всіма народами, відстоювали свободу і Польщі, і України та шукали шляхи порозуміння між цими народами – особливо важлива в теперішній час.
“Вінценз, дійсно, постать непересічна. Не тільки тому, що він зміг з боку подивитися на Гуцульщину, ввійти в неї, усвідомити і передати нам свої враження. Це людина, яка сьогодні потрібна, і в українсько-польських відносинах тому, що ми повинні шукати ті постаті, які нас єднають, відкривають нам очі на розуміння і на вразливість один одного”,
– сказав в свою чергу ректор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Цепенда.
Консул Республіки Польща у Львові Томаш Коваль наголосив на тому, що Вінценз дотримувався ідей толерантності, співіснування та співпраці людей різних націй, культур та віросповідань.
Нагадаємо, виставку “Діалог про долю і душу. Станіслав Вінценз (1888-1971)” презентовано в Польщі в 2014 році. Її присвячено видатному письменнику, філософу польського походження, Праведнику народів світу, автору книги “На високій полонині” – єдиного епосу про Гуцульщину.
Експозиція являє собою біографічну розповідь про Станіслава Вінценза на тлі краєвидів Карпат та Гуцульщини. “Діалог про долю і душу” створено на основі документів та фотографій з сімейних архівів родин Вінценза та музеїв і бібліотек Польщі, Швейцарії, Франції та Великої Британії.
Вперше українську версію виставки “Діалог про долю і душу. Станіслав Вінценз (1888-1971)” продемонстрували в Верховній Раді 6 листопада цього року.
Після презентації в українському парламенті виставка подорожує Україною від Києва до села Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області. В Криворівні, столиці Гуцульщини, вона експонуватиметься на постійній основі.
Ініціатором демонстрації експозиції в Україні є Голова Комітету з питань культури і духовності, народний депутат України Микола Княжицький.
З українського боку захід організований ГО “Всеукраїнський демократичний форум”, з польського – Інститутом польської філологїі Вроцлавського університету.
В Івано-Франківську виставка експонуватиметься два тижні з 4 грудня за підтримки облдержадміністрації та краєзнавчого музею.
В Івано-Франківську відкриється виставка про польського філософа Станіслава Вінценза, автора твору «На високій полонині» – українського епосу про гуцулів
Сьогодні, 3 грудня, в Івано-Франківському краєзнавчому музеї відкриється виставка «Діалог про долю і душу. Станіслав Вінценз (1888-1971)», присвячена Станіславу Вінцензу – видатному письменнику, філософу польського походження, Праведнику світу, автору книги «На високій полонині». Експозиція має розкрити українській аудиторії постать видатного польського письменника та філософа.
Автор виставки «Діалог про долю і душу» – літературознавець, викладач Інституту польської філологїі Вроцлавського університету, доктор наук Ян Анджей Хороший.
Експозиція має розкрити українській аудиторії постать видатного польського письменника та філософа, народженого на Гуцульщині – автора твору «На високій полонині», який називають «Іліадою та Одиссеєю гуцулів» – Станіслава Вінценза. Висвітлюються найважливіші етапи біографії письменника та передати атмосферу українських Карпат, яким він присвятив свої твори.
В Польщі виставку було презентовано в 2014 році. Експозиція являє собою біографічну розповідь про Станіслава Вінценза на тлі краєвидів Гуцульщини. Виставку «Діалог про долю і душу» створено на основі документів та фотографій з сімейних архівів родин Вінценза та італійського фотографа Лідіо Чіпріані, фондів Національної бібліотеки імені Оссолінських, Етнографічного музею в Кракові, Державного етнографічного музею у Варшаві, польського музею у Рапперсвілі (Швейцарія), Асоціації «Літературний інститут Культура в Ле-Меній-ле-Руа» (Франція) та Польської бібліотеки в Лондоні.
Вперше українську версію виставки «Діалог про долю і душу. Станіслав Вінценз (1888-1971)» продемонстрували в Верховній Раді 6 листопада.
На урочистому відкритті були присутні ініціатор виставки, Голова Комітету з питань культури і духовності, народний депутат України, Микола Княжицький, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Ян Пєкло, віце-маршалок Сейму Республіки Польща, Голова польсько-української групи Сенату та Сейму Республіки Польща Беата Мазурек, а також інші члени польсько-української групи Сенату та Сейму Республіки Польща, а також літературознавець, викладач Інституту польської філологїі Вроцлавського університету, доктор наук Ян Анджей Хороший.
Після презентації у Верховній Раді України, виставка подорожує Україною від Києва до села Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області, адже саме Гуцульщині присвячено твір «На високій полонині». В Криворівні вона експонуватиметься на постійній основі.
Виставка про Станіслава Вінценза стане першою «цеглинкою» у створенні Центру міжкультурного діалогу імені Станіслава Вінценза – культурної інституції ХХІ сторіччя, яка відкриє двері першим відвідувачам у Криворівні у 2020 році.
Ініціатором експозиції в Україні є Голова Комітету з питань культури і духовності, народний депутат України, Микола Княжицький.
З українського боку захід організований ГО «Всеукраїнський демократичний форум». З польського – Інститутом польської філологїі Вроцлавського університету.
В Карпатах планується до будівництва Центр імені Станіслава Вінценза
В українських Карпатах запроектований і планується до будівництва ультрасучасний Центр міжкультурного діалогу імені Станіслава Вінценза. Побудують його в селі Криворівня Івано-Франківської області.
Розробка проектної документації стала можливою завдяки перемозі проекту в Конкурсі ініціатив місцевих карпатських громад. Проект, поданий Верховинською районною радою, був визнаний Асоціацією органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати – Україна» переможцем й отримав фінансування на реалізацію.
Проектну документацію розробили молоді архітектори з групи «Цех» Антоніна Капля та Денис Задніпровський.
Головна мета – побудувати сучасну модернову будівлю в мінімалістичному стилі, яка буде природньою для оточуючого середовища.
«Ми обрали дерев’яний фасад для входу в будівлю, який перекликається з архітектурою Карпат. Перед тим, як приступити до роботи над проектом, ми вивчали місцеву архітектуру, їздили по селу Криворівня. Ми хотіли зробити будівлю водночас сучасною і такою, щоб вона не вибивалася з місцевої архітектури»,
– розповідає Антоніна Капля, авторка архітектурного проекту центра Станіслава Вінценза.
До робіт планують залучити місцевих спеціалістів, а сам центр побудувати з місцевих матеріалів: деревини та фальцованих металевих покрівель.
За словами дизайнерів центр має бути цікавий не тільки школярам, діячам культури та журналістам. Він має стати туристичним об’єктом, який будуть відвідувати українські та іноземні туристи. Для цього будуть використані новітні технології.
Для відвідувачів центр має відкритися у 2020 році.
Проект реалізується в рамках Програми підтримки ініціатив місцевих карпатських громад, яка реалізується Асоціацією «Єврорегіон Карпати – Україна» та фінансується за кошти обласних бюджетів Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької областей, компанії ДТЕК, ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар».
Відкриття виставки «Діалог про долю і душу. Станіслав Вінценз»
У Верховній Раді відкрилася виставка про польського філософа, який написав відомий на весь світ епос про Гуцульщину. У вівторок, 6 листопада голова Комітету з питань культури і духовності, народний депутат України, Микола Княжицький відкрив українську версію виставки «Діалог про долю і душу. Станіслав Вінценз (1888-1971)».
«Для нас дуже важливо відкривати спільно з представниками польського Сейму виставку про польського філософа, який написав відомий на весь світ епос про Гуцульщину»,
– наголосив він.
Виставку присвячено Станіславу Вінцензу – філософу польського походження, праведнику світу, автору книги «На високій полонині» – єдиного українського епосу про гуцулів.
«У цьому творі вперше зібрані усі легенди, міфи і перекази історії Гуцульщини. Ніхто так не описав Гуцульщину як Вінценз. І коли він тікав у 1940 році через гори від радянської окупації – єдине, що він взяв з собою – це рукопис про життя гуцулів, який він продовжив писати вже в еміграції. І нам дуже приємно відкривати цю виставку сьогодні спільно з представниками польського Сейму, членами групи з міжпарламентських зв’язків з Республікою Польща»,
– сказав голова Комітету з питань культури і духовності.
В свою чергу, автор виставки «Діалог про долю і душу» – літературознавець, викладач Інституту польської філологїі Вроцлавського університету, доктор наук Ян Анджей Хороший, повідомив, що в Польщі вперше її було презентовано в 2014 році. Експозиція являє собою біографічну розповідь про Станіслава Вінценза на тлі краєвидів Гуцульщини. Виставку “Діалог про долю і душу” створено на основі документів та фотографій з сімейних архівів родин Вінценза та італійського фотографа Лідіо Чіпріані, фондів Національної бібліотеки імені Оссолінських, Етнографічного музею в Кракові, Державного етнографічного музею у Варшаві, польського музею у Рапперсвілі (Швейцарія), Асоціації «Літературний інститут Культура в Ле-Меній-ле-Руа» (Франція) та Польської бібліотеки в Лондоні.
«Вінценз був закоханий у Гуцульщину і вважав людей, які мешкають тут, людьми приреченими на свободу. В незалежності від їхньої національності, він всіх називав побратимами»,
– сказав Ян Анджей Хороший.
Після презентації у Верховній Раді України, виставка подорожуватиме Україною від Києва аж до села Криворівня Верховинського району в Івано-Франківській області – гуцульської столиці України. Саме Гуцульщині присвячено твір «На високій полонині». В Криворівні вона експонуватиметься на постійній основі.
Виставка про Вінценза стане першою «цеглинкою» у створенні Центру міжкультурного діалогу імені Станіслава Вінценза – культурної інституції ХХІ сторіччя, яка відкриє двері першим відвідувачам у Криворівні у 2020 році.
На заході також були присутні надзвичайний і повноважний посол Республіки Польща в Україні Ян Пєкло, віце-маршалок Сейму Республіки Польща, голова польсько-української групи Сенату та Сейму Республіки Польща Беата Мазурек, а також інші члени польсько-української групи Сенату та Сейму Республіки Польща, які з офіційним візитом перебувають в українському парламенті.
З українського боку захід організований ГО «Всеукраїнський демократичний форум” за сприяння Комітету з питань культури і духовності. З польського – Інститутом польської філологїі Вроцлавського університету. Експозиція має розкрити українській аудиторії постать видатного польського письменника та філософа.
Виставка «Діалог про долю і душу. Станіслав Вінценз (1888-1971)»
6 листопада 2018 року у кулуарах Верховної Ради України відбудеться відкриття української версії виставки «Діалог про долю і душу. Станіслав Вінценз (1888-1971)». Виставка має розкрити українській аудиторії постать видатного польського письменника та філософа, народженого на Гуцульщині – автора твору «На високій полонині», який називають «Іліадою та Одиссеєю гуцулів» – Станіслава Вінценза. Виставка висвітлює найважливіші етапи біографії письменника та передає атмосферу українських Карпат, яким С.Вінценз присвятив свою творчість.
Автор виставки «Діалог про долю і душу» – літературознавець, викладач Інституту польської філологіі Вроцлавського університету, доктор наук Ян Анджей Хороший. Проект став можливим завдяки сприянню Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності та Голови Комітету, народного депутата України Миколи Княжицького. Організатором з українського боку виступила ГО «Всеукраїнський демократичний форум».
Урочисте відкриття виставки Головою Комітету з питань культури і духовності у супроводі автора відбудеться за участі Віце-маршалка Сейму Республіки Польща, Голови польсько-української групи Сенату та Сейму Республіки Польща Пані Беати Мазурек, а також інших членів польсько-української групи Сенату та Сейму Республіки Польща, які з офіційним візитом перебуватимуть в українському парламенті.
Виставку «Діалог про долю і душу» створено на основі документів та фото з сімейних архівів родин С.Вінценза та італійського фотографа Л.Чіпріані, фондів Національної бібліотеки імені Оссолінських, Етнографічного музею в Кракові, Державного етнографічного музею у Варшаві, польського музею у Рапперсвілі (Швейцарія), Асоціації Літературний інститут Культура в Ле-Меній-ле-Руа (Франція) і Польської бібліотеки в Лондоні. Польська прем’єра виставки відбулася в жовтні 2014 року у Вроцлаві. Після презентації у Верховній раді, виставка подорожуватиме Україною від Києва аж до с.Криворівня Верховинського району в Івано-Франківській області, де експонуватиметься на постійній основі.
Виставка про С.Вінценза стане першою «цеглинкою» у створенні Центру міжкультурного діалогу імені Станіслава Вінценза – культурної інституції ХХІ сторіччя, яка відкриє двері першим відвідувачам у Криворівні у 2020 році.
Відбулась зустріч експертної групи майбутнього Центру Станіслава Вінценза
В Києві пройшла зустріч експертної групи майбутнього Центру Міжкультурного діалогу імені Станіслава Вінценза.
Центр планують створити в селі Криворівня на Івано-Франківщині. Втілення проекту в життя стало можливим за підтримки Українського культурного фонду. Для його грамотної реалізації громадська організація «Всеукраїнський демократичний форум», яка є ініціатором створення Центру, запросила до обговорення найкращих фахівців.
«Зібралися найкращі експерти з цієї теми, з історії України, Гуцульщини, польсько-українського діалогу. Це найкращі фахівці, які є спільним потужним мозковим центром»,
– розповідає керівник проекту Марія Гурська.
Говорили про дорожню карту запуску Центру Міжкультурного діалогу імені Станіслава Вінценза. Експерти зійшлись на думці, що майбутня культурна установа повинна розвивати ідеї Станіслава Вінценза та знайомити відвідувачів з його спадщиною. Центр має стати місцем зустрічі, роботи та інтелектуального відпочинку для науковців, студентів та місцевих мешканців. Унікальний екпозиційний простір буде створено з урахуванням тенденцій сучасних європейський музеїв.
«Це спроба створити один із перших музеїв синтетичних культурних проектів. Оскільки він представить собою не просто музей, як збір мертвих артефактів, але і живе середовище»,
– розповів історик, громадський діяч, науковий консультант проекту Андрій Павлишин.
Центр відкриє двері відвідувачам у період з 2019 по 2020 роки.
Проект реалізується за фінансової підтримки Українського культурного фонду.
В Києві відбулася зустріч сценаристів майбутнього фільму «Вінценз»
В столиці відбулася робоча зустріч сценаристів майбутнього повнометражного художнього фільму «Вінценз».
Зустріч Наталії Ворожбит – авторки сценарію фільму «Кіборги», лауреатки «Золотої дзиги» 2017, а також Максима Курочкіна та професора Люблінського Університету, Мирослави Олдаковської-Куфель тривала понад три години. Вони обговорили деталі біографії письменника та перипетії його життя, які допоможуть збагатити та загострити сюжетні лінії. Професор Олдаковська-Куфель взяла наукову опіку над роботою групи сценаристів та погодилася і надалі консультувати команду.
«Ми сіли у затишній кав’ярні за чашечкою зеленого чаю й пані Мирослава тихим голосом, з трепетом й очима повного захоплення почала розповідати про когось дуже близького й рідного – про Стася. Драматурги перепитали: «Який Стась?». Мова йшла про Станіслава Вінценза. Дійсно, дивно було слухати про величну постать у такий безпосередній, інтимний спосіб, але завдяки цій бесіді перед нашими очима почала виникати жива земна постать зі своїми недоліками й дивацтвами. Вінценз став ближчим – такий, яким він був не тільки на сторінках творів, а й у стінах власного будинку, і в кризових ситуаціях, таких, як ув’язнення, смерть близьких або розлучення з першою дружиною. Не сумніваюся, що в силах драматургів буде наближення цієї видатної постаті до усіх нас», – розповіла перекладачка і журналістка Наталія Петранюк, яка була присутня під час зустрічі.
Стрічка «Вінценз» розкаже про автора унікального гуцульського епосу «На високій полонині» Станіслава Вінценза (1888-1971). Доля Станіслава Вінценза є надзвичайно кінематографічною – онук нафтового магната, поляк французького походження, учень Зигмунда Фрейда, він живе на краю світу в гуцульській хаті і щодня читає Гомера. Вінценз пише власну верховинську «Іліаду і Одісею», а потім і сам, як Одісей, змушений тікати з Карпат через Чорногірський хребет в Угорщину, рятуючись від радянської влади, у супроводі мольфара. В останні роки життя у Швейцарській Лозанні, Вінценз рятує від самогубства нобелівського лауреата Чеслава Мілоша, а також приймає у своїй гуцульській хаті в Ла Комб блискучих європейських інтелектуалів ХХ сторіччя.
Нагадаємо, ідея створення сценарію фільму «Вінценз» належить ГО «Всеукраїнський демократичний форум». Проект реалізується за фінансової підтримки Українського культурного фонду. Стрічка має вийти на екрани у 2019-2020 рр.
У Києві розпочалися зйомки фільму про Ольгерда Бочковського
У столиці розпочалися зйомки ігрової частини стрічки про Ольгерда Бочковського. Проект реалізується ГО «Демфорум» за підтримки Українського культурного фонду.
Стрічка розповість про життя видатного вченого з українським корінням, який протидіяв радянській пропаганді та захищав український народ. Це документальний фільм-біографія з елементами журналістського розслідування.
«Бочковський, він попереджав про навалу російську. Все, що він тоді писав чи казав на радіо, – воно все актуально. 100 років пройшло, і знову ми повернулися туди де були… Мета – повернути ім’я видатного українця Ольгерда Бочковського, про якого, нажаль, забули», – розповів автор сценарію і режисер Григорій Руденко.
Стрічка буде змішаного типу: є і реконструкції, у яких задіяні професійні актори, ведучий, архівні матеріали та інтерв’ю з експертами.
Актор Артем Вільбік, який грає Ольгерда Бочковського, розповів, що коли ознайомився зі сценарієм, – відчув, як сьогодення переплітається з минулим.
«Ті події дуже серйозно переплітаються з тим, що зараз відбувається в Україні. Вони дуже резонують. І саме це, мабуть, стало таким поштовхом на те, щоб я погодився і працював над цією роллю», – сказав актор.
Зйомки триватимуть до кінця жовтня у різних регіонах України та в двох містах Чехії. А прем’єрний показ відбудеться у грудні, на телеканалі «Еспресо».
Проект реалізується за підтримки Українського культурного фонду.
«Демфорум» розпочав роботу над зйомками фільму про Ольгерда Бочковського
Громадська організація «Всеукраїнський демократичний форум» отримала грант на створення фільму про Ольгерда Бочковського. Фільм про Бочковського – це історія одного з багатьох представників українських еліт – відомих в наукових колах світу, але «стертих» з пам’яті свого народу.
Команда «Демфоруму» вже долучила до роботи над створенням фільму сценаристів, режисерів, консультантів та інших спеціалістів, які допоможуть в реалізації проекту. Це буде документальний фільм-біографія з елементами журналістського розслідування тривалістю 52 хвилини. Він познайомить українців з дуже відомим у Європі та світі українським соціологом, політологом, етнологом, педагогом, публіцистом і громадським діячем Ольгердом Бочковським. Реалізувати проект стало можливим завдяки сприянню Українського культурного фонду.
Головна ідея фільму – показати внесок Ольгреда Іполита Бочковського у вивчення процесів зародження і розвитку модерних націй, аналіз націєтворчих процесів в Європі, Азії, Африці, обох Америках і навіть в Австралії, є загальновизнаним фахівцями. Він був «адвокатом» українського питання в світі, протидіяв радянській пропаганді. В роки Голодомору 1932-33 років очолював Комітет допомоги голодуючим в Україні. В Європі його вважають одним із провідних європейських фахівців з теорії нації та національних відносин першої половини ХХ століття. В Україні його постать і науковий доробок невідомі. Зараз, в процесі утвердження національної ідентичності та європейської приналежності, для України ці питання є вкрай важливими.
Підґрунтям для створення стрічки стало видане 2018 року багатотомне видання «Вибрані праці і документи Ольґерда Іполита Бочковського» (видавництво «Дух і Літера»). На додачу до доробку біографів журналісти зустрінуться з шанованими експертами, відвідають архіви, поїдуть у місця, де народився і діяв герой фільму для запису свідчень. Зоймки відбуватимуться в с. Долинське (Херсонська область), в Києві, Дніпрі, а також за кордоном в Чехії (м. Прага та Подєбради).
Громадська організація «Демфорум» запросила до співпраці наукових консультантів. До роботи долучаться журналіст, історик, член стратегічної групи радників при Кабінеті Міністрів України Мирослав Чех, доктор наук, професор УКУ Ярослав Грицак, професор Варшавського Університету та упорядник багатотомного видання «Вибраних праць і документів» Оля Гнатюк, та інших членів редакційної ради серії творів «Україна. Європа: 1921–1939»: Романа Висоцького, Марка фон Гагена, Ігоря Галагіду, Андреа Граціозі, Олександра Зайцева, Сергія Плохія, Віктора Рибчука, Франка Сисина та Юрія Шаповала.
Під час зйомок буде задіяно багато архівних документів, наукових праць, хронікальних кадрів а також зйомок з місць головних подій у житті героя і унікальних свідчень сучасникі. Фільм матиме як історичну так і культурну цінність.
Фіналом проекту буде показ фільму на каналі Еспресо ТВ.
Бюджет проекту склав 1,2 млн гривень. Більше 80% коштів на його реалізацію надав Український культурний фонд.
Український культурний фонд — державна установа, створена у 2017 році, на підставі відповідного Закону України, з метою сприяння розвитку національної культури та мистецтва в державі, забезпечення сприятливих умов для розвитку інтелектуального та духовного потенціалу особистості і суспільства, широкого доступу громадян до національного культурного надбання, підтримки культурного розмаїття та інтеграції української культури у світовий культурний простір. Діяльність фонду, згідно чинного законодавства, спрямовується та координується Міністерством культури України.
ГО «Демфорум» розпочала роботу над написанням сценарію художнього фільму «Вінценз»
Громадська організація «Всеукраїнський демократичний форум» розпочала роботу над написанням сценарію повнометражного художнього фільму «Вінценз». Проект реалізується за підтримки Українського культурного фонду.
Вже почалася робота над створення сценарію художнього фільму-байопіку «Вінценз». Фільм розкаже про автора унікального гуцульського епосу «На високій полонині» Станіслава Вінценза (1888-1971). Твір розповідає про місцеву культуру, історію та звичаї. Його порівнюють з «Тінями забутих предків» Михайла Коцюбинського та творами Гната Хоткевича про опришків.
Доля Станіслава Вінценза є надзвичайно кінематографічною – онук нафтового магната, поляк французького походження, учень Зигмунда Фрейда, він живе на краю світу в гуцульській хаті і щодня читає Гомера. Вінценз пише власну верховинську «Іліаду і Одісею», а потім і сам, як Одісей, змушений тікати з Карпат через Чорногірський хребет в Угорщину, рятуючись від радянської влади, у супроводі мольфара. В останні роки життя у Швейцарській Лозанні, Вінценз рятує від самогубства нобелівського лауреата Чеслава Мілоша, а також приймає у своїй “гуцульській хаті” в Ла Комб блискучих європейських інтелектуалів ХХ сторіччя.
Вже кілька років ГО «Демфорум» приділяє увагу спадщині Станіслава Вінценза. Тепер екранізувати історію амбасадора Гуцульщини у копродукції з Польщею стало можливим завдяки сприянню Українського Культурного Фонду.
Над проектом працює українська драматург, автор сценарію фільму «Кіборги» (лауреат «Золотої дзиги» 2017 року) Наталія Ворожбит і сценарист Максим Курочкін. В подальшому за сценарієм буде знятий фільм «Вінценз», який має стати потужною промоцією українських Карпат як напрямку для інвестицій та туризму.
Витрати на реалізацію проекту, а це 390 тис грн, виділив Український культурний фонд.
Український культурний фонд — державна установа, створена у 2017 році, на підставі відповідного Закону України, з метою сприяння розвитку національної культури та мистецтва в державі, забезпечення сприятливих умов для розвитку інтелектуального та духовного потенціалу особистості і суспільства, широкого доступу громадян до національного культурного надбання, підтримки культурного розмаїття та інтеграції української культури у світовий культурний простір. Діяльність фонду, згідно чинного законодавства, спрямовується та координується Міністерством культури України.
