Премія Вінценза

Премія за гуманістичне служіння та внесок у розвиток регіонів ім. Станіслава Вінценза

Засновна у 2018 році з метою вшанування пам’яті провідного вченого й письменника Станіслава Вінценза.

Хто такий Станіслав Вінценз

Польський письменник, філософ, есеїст і культуролог. Народився 30 листопада 1888 року в Карпатському краї.

Село Криворівня сформувало його сприйняття світу і дало опору для творчості. Своїми дослідженнями, спогадами, творами він назавжди вписав Гуцульщину в карту європейської культури.

Для вшанування пам’яті провідного вченого й письменника Станіслава Вінценза у 2018 році в Україні засновано премію за “Гуманістичне служіння та внесок у розвиток регіонів”.

Щорічно її вручають під час Міжнародного форуму Східної та Центральної Європи “Via Carpatia”.

Фільм про Станіслава Вінценза

Капітула Премії ім. Станіслава Вінценза

Мирослав Маринович

український громадський діяч, член-засновник Української Гельсінської групи, дисидент і політв'язень часів СРСР (1977—1987), філософ, релігієзнавець, публіцист, колишній проректор, а зараз радник ректора Українського католицького університету у Львов, лауреат премії імені Станіслава Вінценза

Іван Малкович

український поет і видавець, власник і директор видавництва А-ба-ба-га-ла-ма-га. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка

Микола Княжицький

Микола Княжицький

Народний депутат України, Співголова Групи ВРУ з міжпарламентських звʼязків з Польщею, член Комітету ВРУ з гуманітарної та інформаційної політики. Ініціатор Премії ім. С. Вінценза.

Віталій Портников

Віталій Портников

Український журналіст, публіцист, письменник, телеведучий, член Українського ПЕН, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Євген Захаров

голова Правління Української Гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи. Учасник дисидентського руху 1970-1980-х років.

Марина Сингаївська

Українська журналістка та редакторка

Іза Хруслінська

Польська журналістка, дослідниця України та українсько-польських відносин. Активна діячка польсько-українського діалогу. Членкиня Українського ПЕН.

Леонід Фінберг

Соціолог, дослідник культури, директор Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства, головред видавництва «Дух і Літера». Член Виконавчої ради Українського ПЕН.

Що про Премію говорили її лавреати

Що допоможе нам знайти сили для перемоги над негативними тенденціями та викликами сучасності? Для мене важливе осмислення життя людей, які долали межі людських можливостей: Тараса Шевченка, Василя Стуса, Омеляна Ковча, Осипа Мандельштама, Євгена Сверстюка. Але є і наші сучасники, до текстів яких важливо дослухатись. Переможемо. Іншого шляху у нас немає.

Леонід Фінберг,

Лауреат 2020 року

Саме ім’я премії – це дуже добре підібраний символ. Любов до рідного краю, любов до маленької своєї Батьківщини – це те, що ми усі з вами хотіли б відродити.

Мирослав Маринович,

Лавреат 2018 року

Для мене зараз у першу чергу зброя – це культура. Ми можемо подивитися, що роблять окупанти, коли заходять у село чи місто: вони винищують усі пам’ятки культури, музеї, книги, а що найгірше – вбивають наших представників культури… Нещодавно в Ізюмі знайшли тіло дитячого письменника Володимира Вакуленка, вбитого окупантами. Я це приймаю цю Премію як велику честь і присвячую її Володимиру Вакуленку і всім діячам культури, які були замордовані і вбиті московськими окупантами.

Юлія Паєвська "Тайра",

Лавреатка 2022 року

Лавреати Премії

Соцмережі