Лавреати Премії
Український громадський діяч, член-засновник Української Гельсінської групи, дисидент і політв’язень часів СРСР, засновник амністійного руху в Україні, філософ, релігієзнавець, публіцист, колишній проректор, а нині радник ректора Українського католицького університету у Львові.
За правозахисну діяльність у 1978 році радянський суд засудив його до семи років таборів суворого режиму та п’яти років заслання. Amnesty International визнала Мариновича в’язнем сумління; навіть після багатьох років ув’язнення він відмовився просити радянську владу про помилування. Його багаторічна боротьба за права людини та свободу відзначена орденом Свободи, орденом «За мужність» I ступеня, орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня та Кавалерським хрестом Ордена заслуги Республіки Польща.
«Саме ім’я премії – це дуже добре підібраний символ. Любов до рідного краю, любов до маленької своєї Батьківщини – це те, що ми усі з вами хотіли б відродити.»